Зразок роботи
ВСТУП
У період реформування освіти роль учителя в освітньому процесі має бути переосмислена кожним. На сучасному етапі розвитку освіти одне із найважливіших завдань – навчити учнів самостійно здобувати знання, уміти визначати головне у матеріалі, що вивчається, та робити висновки на основі власних спостережень.
Проблема професійного самовизначення учнівської молоді посідає важливе місце у педагогічній та віковій психології, оскільки стосується вирішального моменту у життєвому становленні особистості. Особливої актуальності вона набуває у ранньому юнацькому віці. У зв’язку з цим центральним і досить складним завданням сучасної школи є формування в учнівської молоді здатності до свідомого та самостійного вибору професії і подальшого оволодіння нею. Вирішення цього завдання багато в чому залежить від активної позиції самих учнів, від усвідомленості себе суб’єктом власного життя, прагнення до особистісної самореалізації, вміння виважено і самостійно приймати відповідальні рішення. Тому вивчення професійного самовизначення учнів може відкрити нові шляхи його оптимізації.
Теоретичні передумови розробки цієї проблеми вивчались у психолого-педагогічних дослідженнях таких учених як Г.О.Балл, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Н.Г.Ничкало, П.С.Перепелиця, В.В.Рибалка, В.А.Семиченко, О.В.Скрипченко та ін. Проблема психічної регуляції професійного самовизначення поступово вичленовувалась у розробках таких вітчизняних психологів як Б.Г.Ананьєв, О.Ю.Голомшток, Ф.М.Гоноболін, Є.О.Клімов, В.О.Моляко, В.Ф.Моргун, О.Г.Мороз, Д.Ф.Ніколенко, Н.А.Побірченко, В.В.Синявський, В.О.Сластьонін, М.Л.Смульcон, Б.О.Федоришин та ін
Ефективним видом роботи, що сприяє розвитку професійного самовизначення школярів, є ігрові форми роботи та ситуативні завдання. Вони стимулюють мислення й збільшують інтерес учнів до програмового матеріалу, підвищують їхню активність у формуванні знань, умінь і навичок – тобто пізнавальну активність.
Ігрові форми роботи створюють можливості для розкриття особистості кожного учня, згуртування дитячого колективу, виховують, навчають, і найголовніше - допомагають вчителю якнайбільше дізнатися про своїх вихованців.
Підбираючи ігри, слід поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту програми, вчитель повинен чітко спланувати діяльність учнів, спрямувати її на досягнення поставленої мети. Коли визначено завдання, педагог надає йому ігрового змісту, окреслюючи ігрові дії. Ігровий зміст спонукає дітей до гри. А коли виникає особиста зацікавленість, то з’являється і активність, і творчі думки, і дії, і хвилювання за себе, загальний результат та весь колектив.
Використовуючи ігрові прийоми роботи, педагог має можливість не лише активізувати увагу дітей, зацікавити та викликати бажання працювати, а й вивчити особистість кожного та розкрити потенціал учнів.
Під час використання ігор на уроках діти почувають себе вільно і комфортно. Причому це стосується всіх дітей, які мають різні психологічні
Ситуативні завдання належать до ситуативного моделювання, виконання яких залежить від процедури з виконанням певних простих, відомих дій, які відтворюють, імітують будь -які явища навколишньої дійсності. Їх основною ознакою є наявність конкретної ситуації в рамках заданої програми. Такі завдання являють собою комунікативні цільові настанови. Наприклад, настанови, що вимагають від учнів вміння висловити свою думку і сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми.
К.Д.Ушинський вважав, що провідним методом, який використовується в освіті, має бути «сократівський» - метод постановки питань, що дозволяють учню самому знайти відповідь у процесі міркування. Значний внесок у розвиток проблеми підвищення активності учнів у навчальному процесі зроблено В.І.Лозовою. Так, нею був чітко простежений зв’язок між поняттями «активність» та «самостійність». Одне із важливих завдань навчання - розвиток самостійності особистості, підвищення рівня її творчого потенціалу - вирішується шляхом формування пізнавальної активності, котра, з одного боку, знаходить конкретне виявлення в самостійній діяльності суб’єкта, а з іншого, - активність, що стимулюється пізнавальними інтересами, визначає характер його самостійності [3, 6].
Використання ситуативних завдань на уроках трудового навчання спрямоване як на розвиток уяви та навичок критичного мислення, а також сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Створення навчальних ситуацій і вирішення їх на уроці сприяє кращому запам’ятовуванню вивченого програмового матеріалу і розвиває інтелектуально-розумові якості учня, виробляє навички самоосвіти.
Застосування на уроках трудового навчання ситуативних завдань допоможе учням реалізувати власні запити, заохотити школярів до активної діяльності, самопізнання, зробити навчання цікавим і змістовним, а також сприятиме створенню умов для особистісного розвитку, формуванню життєвих компетентностей та професійного самовизначення.
На сьогодні головною відмінністю ситуативних методів навчання є те, що з їхньою допомогою учні одержують визначений набір знань не в готовому вигляді, а здобувають їх самостійно у процесі активної пізнавальної діяльності, мобілізуючи наявний у них запас знань. Досягненню цілей освіти якнайкраще сприяє збудження в учнів інтересу до предмета. Для цього необхідна розмаїтість у формах і методах навчання.
Враховуючи цей факт, вважаємо актуальним і перспективним напрям роботи з теми «Використання ситуативних ігор як засіб професійного самовизначення учнів середньої школи на уроках трудового навчання».
Об’єктом дослідження освітній процес у закладах освіти.
Предметом дослідження є ситуативні ігри як засіб професійного самовизначення учнів середньої школи.
Мета курсової роботи: на основі теоретичного аналізу та практичної діяльності визначити особливості використання ситуативних ігор як засібу професійного самовизначення учнів середньої школи на уроках трудового навчання.
Гіпотеза дослідження: використання ситуативних ігор під час навчання сприятиме створенню умов для професійного самовизначення учнів 5-9 класів
Мета й гіпотеза дослідження потребують розв’язання таких завдань:
Магістр