Зразок роботи
Особливо важливим для молодших учнів є якісне засвоєння змісту природничої освіти. Це зумовлено тим, що природничі знання, здобуті під час навчання в початковій школі, є базою вивчення природничих дисциплін (біологія, хімія, фізика, географія) в середніх і старших класах. З іншого боку, надто важливо вже з перших шкільних років сформувати в учнів систему природничих уявлень і понять, особистісно-ціннісних орієнтацій, необхідних їм для адекватного світосприйняття й цивілізованої взаємодії з природним середовищем.
Роль природи в освітній роботі визначається насамперед активною діяльністю, участю фізичних і духовних сил дитини у пізнанні. Світ природи стає невичерпним джерелом знань завдяки тому, що знання надходять у дитячу голову дуже складним шляхом і через руки, через працю, через взаємовідносини з іншими людьми, через почуття і переживання, які забарвлюють і діяльність. Вивчення природи ґрунтується на безпосередніх дитячих спостереженнях за навколишніми явищами та об’єктами з наступним їх обговоренням, узагальненням на уроці. Та емоційність, з якою вчитель подає навчальний матеріал, викликає у молодших школярів почуття подиву та інтересу. Під час ознайомлення з природою діти висловлюють власні думки про побачене і почуте, діляться з товаришами своїми знаннями, розповідають про те, що вразило їх у лісі, полі, на морі чи в горах, проводять елементарні дослідження, вчаться застосовувати природничі знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду.
На важливість використання природи в освітньому процесі вказували класики західноєвропейської прогресивної педагогіки (Я. Коменський, Ж. Руссо, Ф. Фребель), російські та українські педагоги і методисти (В. Вахтеров, О. Герд, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський).
Зокрема, видатний вітчизняний педагог К. Ушинський називав природу «всерозвиваючою» і вважав її одним із наймогутніших чинників у навчанні і вихованні дитини. З неї, як з першоджерела реальних вражень, вчитель має черпати доступний і різноманітний матеріал для розвитку мислення і мовлення учнів, – «Логіка природи є найдоступнішою і найкориснішою логікою для дітей, – зазначав відомий педагог».
Проблема використання природи як засобу навчання молодших школярів досліджувалась такими видатними педагогами як Я. Коменський, В. Сухомлинський. Розглядається вона і у дослідженнях О. Савченко, І. Шамової, Л. Шушори та інших вчених.
У працях Н. Бібік, І. Дубровіної, С. Журавель, О. Киричук, Л. Нарочної, Л. Шелестової та інших сучасних педагогів розглядаються методи і засоби ознайомлення молодших школярів з навколишнім природним середовищем.
Особлива роль в ознайомленні дітей із природою належить екскурсіям в природу під керівництвом вчителя. Екскурсії у природу є такою формою організації навчально-виховного процесу, яка не тільки дозволяє проводити спостереження, безпосередньо вивчати різні предмети, явища і процеси в природних або штучно створених умовах, а й сприяє залученню молодших школярів до природоохоронної роботи, формуванню у дітей таких рис, як милосердя, співчуття, бережливе ставлення до рідної землі, бажання захистити і примножити її красу.
Магістр