Зразок роботи
Вступ
Одним з основних видів діяльності дитини, особливо молодшого віку, та найважливішим засобом її виховання є дитяча гра. Педагоги та психологи розглядають дитячу гру як особливу форму взаємовідносин дитини з оточуючої дійсності. Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, що спрямовані на створення і засвоєння людського досвіду, зафіксованого у соціально закріплених діях, у предметах науки і культури. У грі як у особливому історично започаткованому виді людської практики відтворюються норми людського життя і діяльності, підпорядкування яким забезпечує пізнання та засвоєння предметної і соціальної дійсності, інтелектуальний, емоційний і моральний розвиток особистості.
Характерними ознаками розгортання гри є швидка зміна ситуацій, в яких опиняється об'єкт після дій з ним, і таке ж швидке пристосування дій до нової ситуації. У структуру гри дітей входять: ролі, які взяли на себе гравці; ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; ігрове застосування предметів; реальні відносини між гравцями. Важливого значення надавали грі видатні педагоги К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко. Так, К.Д.Ушинський відзначав, що в грі формуються всі якості "душі людської, його розум, його серце і його воля, і якщо говорять, що ігри завбачають майбутній характер і майбутню долю дитини, то це треба розуміти двояко: не тільки у грі виявляються нахили дитини і відносна сила його душі, але й сама гра має вплив на розвиток дитячих здібностей і нахилів, а внаслідок цього, і на його майбутню долю"[23]. А.С.Макаренко вважав, що гра має дуже великий вплив на розвиток дитини, "яка дитина у грі, майже така вона буде і у роботі, коли зросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається саме у грі…"[11]. Отже, гра її організація - ключ в руках дорослих, потужний засіб в організації навчання і виховання дитини.
У грі формуються майже всі особливості і можливості особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. У грі виробляються спритність, допитливість, зацікавленість, кмітливість, воля, активність. Гра – це і школа спілкування для дитини. Гра тільки зовнішньо вбачається безтурботною і легкою розвагою. А насправді вона владно потребує, щоб гравець віддав їй максимум своєї енергії, розуму, винахідливості, витримки, самостійності. Вона під час стає дуже напруженою працею і через зусилля веде до задоволення. У грі ж як раз дитина сама прагне навчитися того, чого вона ще не вміє.
Об’єктом дослідження у роботі виступають пізнавальні процеси молодших школярів.
Предметом дослідження – гра як засіб пізнавальної діяльності молодших школярів.
Мета роботи: дослідити вплив гри на формування пізнавальних процесів молодших школярів.
Завдання:
1.Проаналізувати стан розробленості проблеми ролі гри у пізнавальній діяльності молодших школярів.
2.Дослідити вплив гри на формування пізнавальних процесів молодших школярів.
3.Провести експериментальне дослідження впливу гри на формування пізнавальних процесів молодших школярів.
4.Узагальнити отримані результати експериментального дослідження та сформувати пропозиції.
Розділ І
Теоретичний аналіз проблеми впливу гри на формування пізнавальних процесів молодших школярів
1.1. Вікові особливості молодших школярів та їх врахування у забезпеченні пізнавальної активності
Психічний розвиток молодшого школяра, формування його особистості є біологічно і соціально зумовленим процесом. За даними Г.Костюка, «онтогенез людського організму визначається біологічною спадковістю, онтогенез особистості — соціальною спадковістю» [9]. Ці дві детермінанти тісно пов'язані в процесі розвитку людини. Біологічна спадко
Магістр