Договір оренди (ID:472668)

ВСТУП Актуальність теми зумовлена тим, що в сучасному світі як в побутовому житті так і в процесі господарювання суб’єктів підприємницької діяльності виникає безліч ситуацій коли ту чи іншу річ купити обтяжливо або ж не вигідно ( так як вона потрібна буде на якийсь певний час). У зв’язку з такими обставинами найкращим способом для задоволення потреб є укладання договору майнового найму(оренди),який слугує своєрідним засобом взаємодопомоги зацікавлених осіб. Особи або ж організації які мають майно, але не використовують його у певний період часу мають змогу заробити кошти. Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі-ЦК) за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Важливо уважно переглядати зміст договору оренди, для мінімізації або повного виключення необхідності звертання в суд. Так, якщо для несумлінного орендаря не має значення зміст договору, і достатньо, щоб орендодавець передав йому майно, то останньому необхідний такий договір,щоб він не тільки не міг бути визнаний неукладеним або недійсним,але й містив механізми,які б дозволяли орендодавцю швидко і з якнайменшими витратами захистити свої права та інтереси. Практика орендних відносин свідчить про те,що в більшості випадків при укладанні договорів оренди орендодавці стикаються з проблемами невиконання або неналежного і/або невчасного виконання орендарями своїх зобов’язань. Перш за все,це несплата або невчасна сплата орендної плати. Природно,що орендодавець зацікавлений,щоб орендна плата сплачувалась,а зобов’ язання орендаря виконувались належним чином і вчасно. Останніми роками практика показала, що законодавство має багато про галин щодо орендних відносин. Перш за все йдеться про вузьке коло об'єктів оренди. Багато об'єктів, які були виключені з цивільного обороту і не могли бути предметом оренди, необхідно було включити в цю сферу. Все сказане вище і зумовлює актуальність дослідження даної курсової роботи.