Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ КОНКУРЕНТНОГО ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА
1.1.Сутність понять «конкурентоспроможність підприємства», «конкурентне середовище» та «конкурентне позиціонування»
Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість та ефективність адаптації підприємства до умов конкурентного середовища.
Конкурентоспроможність підприємства становить самостійну системну категорію, яка відображає ступінь реалізації мети підприємства в його взаємодії з навколишнім середовищем . Актуальність такого дослідження й управління цією категорією зростає в міру формування ринкових відносин і реформування конкурентного середовища. Цей підхід особливо актуальний і становить практичний інтерес і нині.
Якщо проаналізувати складові конкурентоспроможності, то можна визначити фактори, що впливають на неї. Серед усіх факторів конкурентоздатності товару є визначальні, тобто ключові, які забезпечують успіх на ринку. Формування ключових факторів успіху товару відбувається під впливом багатьох чинників: одні з них виникають у середовищі ділових кіл, науково-дослідних лабораторій, інші ініціюються різними товариствами, засобами масової інформації.
Щодо загальних умов забезпечення конкурентоздатності продукції, то головними з них є [12, с. 115]:
— цінова політика стосовно конкурентоздатності продукції;
— інвестиційна політика держави щодо випуску конкурентоздатної продукції;
— оподаткування підприємств, що випускають конкурентну продукцію;
— кредитна політика держави і банківських структур щодо підприємств, які випускають конкурентоздатну продукцію;
— регулювання імпорту продукції;
— антимонопольна політика.
Знаючи ступінь конкурентоспроможності, взаємозв'язок між часткою задоволення потреб та обсягом продажу на майбутнє, оцінюють суму прибутку, яка була запланована. Однак будь-який товар завжди з часом втрачає конкурентоздатність.
Сутність конкуренції повніше розкривається в її функціях. Вона зумовлює[2, с.58].:
— розширення підприємствами масштабів виробництва, підвищення продуктивності праці і за рахунок цього зниження витрат виробництва на одиницю продукції, а отже, і ціни;
— економію ресурсів (природних, матеріальних, трудових, фінансових та ін.);
— упровадження досягнень науки і техніки у виробництво, що зумовлює зростання продуктивності праці;
— поліпшення якості продукції та обслуговування (в тому числі післяпродажного) споживачів;
— перерозподіл капіталу між галузями, вирівнювання норми прибутковості у різних сферах і галузях економіки;
— створення умов для банкрутства підприємств, зростання на цій основі безробіття;
— виникнення економічних криз;
— посилення процесу диференціації товаровиробників, тобто збагачення одних і збідніння інших;
— монополізацію економіки
Конкурентоспроможність підприємства здатність підприємства створювати, виробляти і продавати товари та послуги, цінові й нецінові якості яких привабливіші, ніж в аналогічної продукції конкурентів (з доповіді Всесвітнього економічного форуму)[1,с. 96].
Конкурентоспроможність фірми може бути визначена як її порівняльна перевага відносно інших фірм цієї ж галузі усередині національної економіки і за її межами. Це означає, що конкурентоспроможність фірми може бути виявлена (оцінена) лише в рамках групи фірм, які належать до однієї галузі, або фірм, що випускають товари-субститути. Конкурентоспроможність підприємства відіграє важливу роль для країни, адже підвищення конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку дозволяє збільшити експорт, та врівноважити платіжний баланс.
Ринковий послідовник — фірма, що розвивається, яка прагне втримати свою частку, не «розгойдуючи човен». [4, с.47].
Ринковий претендент — фірма, що розвивається, яка активно бореться за збільшення своєї частки на ринку.
Конкурентоспроможність - це здатність об'єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним певної потреби у порівнянні з аналогічними об'єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію у порівнянні з аналогічними об'єктами. [9,с. 74].
Сьогодні конкурентоспроможність на товарних ринках стає проблемою державної безпеки. Враховуючи, що критерієм адаптації підприємства до ринкових умов господарювання є рівень конкурентоспроможності, необхідно досліджувати взаємозв'язок між конкурентоспроможністю країни в цілому, підприємств, конкретних товарів. На сучасному етапі у вітчизняних підприємств існують наступні проблеми у сфері визначення своєї конкурентоспроможності: низький рівень інформаційного забезпечення, відсутність чітких цілей та завдань оцінювання, інтуїтивний характер проведення оцінки, відсутність єдиної методологічної бази.
Конкурентоспроможність є синтезом багатьох економічних категорій. У широкому розумінні конкурентоспроможність - це зумовлена економічними, соціальними політичними чинниками позиція країни або товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. За умов відкритої економіки вона може визначатися і як здатність країни (підприємства) протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках інших країн. Проблема підвищення конкурентоспроможності стосується практично всіх сторін суспільного життя. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку змушує країни (підприємства) постійно шукати нові резерви, вимагає вдосконалення технологій з метою створення більш якісних товарів.
Магістр