Зразок роботи
У Концепції розвитку загальної середньої освіти України зазначено, що самоцінність знань переосмислюється таким чином, що сучасна людина має швидко адаптуватися до змінюваних обставин, самостійно набувати знань, уміти грамотно працювати з інформацією, тобто, використовуючи сучасні технології, знаходити необхідну інформацію для виконання поставленого завдання, аналізувати її, узагальнювати, зіставляти, робити аргументовані висновки та на їх основі приймати рішення [9-10;6, ст.187-205].
Головним завданням у системі освіти є засвоєння учнями навчальних дій: ці навички допомагають освоювати матеріал самостійно, користуючись різними джерелами. Навчити вчитися, освоювати та переробляти цю інформацію – основна ідея системно-діяльнісного підходу до навчання [10]. Тут головним методом, спрямованим на прояв інтересу у учнів до оволодіння знаннями є метод проблемного навчання. Навчання полягає у створенні проблемної ситуації, в усвідомленні та вирішенні цих ситуацій у ході спільної діяльності учнів та вчителя.
Однією з нових форм навчання є метод кейс, основою якого лягло проблемно-ситуаційне навчання. Організаційною основою кейс-методів є активне навчання, а змістовною основою проблемне навчання [12].
Метод заснований на аналізі конкретних ситуацій і призначений для вдосконалення навичок таких, як знаходження та вирішення проблем, робота з інформацією, її аналіз, робота з можливими варіантами рішеннями та аргументами до них, оцінювання альтернатив, прийняття фінального рішення, вміння працювати у групі.
Насамперед мета методу – проаналізувати ситуацію, взятої з практики, та виробити практичне рішення зусиллями групи. Його особливістю та відмінністю від інших відомих методів є ретельне опрацювання опису конкретної ситуації для кейсу. Саме завдяки цьому учні можуть побачити, як отриманими ними теоретичні знання допомагають у вирішенні поставлених практичних завдань.
Кейс-метод поєднує в собі і рольові ігри, і метод проєктів, і ситуативний аналіз. Кожен кейс є маленькою історією, рішення якої не буде знайдено без оволодіння відповідними навичками. Схожого типу завдання включаються до міжнародного дослідження PISA, що проходить в основній та старшій школах кожні 3 роки [3, ст. 136].
Таким чином, актуальність методу кейс-стаді обумовлена двома тенденціями:
1) Орієнтація освіти на здобуття професійних компетенцій, умінь і навичок учнями, розвиток здатності особистості працювати в колективі та змінювати свою точку зору, вміння працювати з різними обсягами інформації;
2) Вимоги до випускника, який повинен мати якісні знання, уміти правильно повести себе у різних ситуаціях, системність та ефективність дій.
Значний внесок у розробку та впровадження методу кейс-стаді зробили Г.А. Брянський, Ю.Ю. Катеринославський, О.В. Козлова, Ю.Д. Красовський, В.Я. Платов, Д.А. Поспєлов, О.А. Овсянніков, В.С. Рапоппорт та ін., які описали метод кейс-стаді, як «метод, спрямований не тільки на освоєння конкретних знань, чи умінь, а й розвиток загального інтелектуального і комунікативного потенціалу учня» [9-10,12].
Таким чином, з актуальності роботи випливає проблема дослідження – як застосування методу кейс у навчанні прородознавства, що допомагає учням швидше освоїти предмет «Природознавство».
Об'єктом вивчення є процес навчання природознавства.
Предметом є використання методу кейс-стаді у навчанні природознавства учнів 5-х класів.
Мета даної роботи полягає у вивченні можливості використання кейс-стаді у вивчені природознавства та розробити кейси з предмету для учнів 5-х класів.
Завдання дослідження:
1) проаналізувати науково-методичну літературу для розкриття сутності методу кейс;
2) проаналізувати та описати етапи роботи з кейсом на уроці;
3) вивчити та описати можливості застосування методу кейс на уроках природознавства;
4) описати методичні рекомендації щодо створення кейсу для вивчення природознавства.
Результати розвідки можуть бути використані учителями-практиками, а також здобувачами вищої освіти у період педагогічної практики при підготовці до занять із природознавства.
Для виконання завдань дослідження будуть використовуватися такі методи, як вивчення педагогічного досвіду, монографічний, соціологічний, методи роботи з літературою, структурний.
Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 35 сторінок, (обсяг основного тексту – 31 сторінки).
Магістр