Формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки (ID:943982)

Музика завжди виконувала важливу роль у культурному спадку суспільства та була важливим чинником розвитку інтелектуальних та творчих здібностей людей. У галузі музичного мистецтва, особливо в контексті фортепіанної підготовки, формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців, що визначається як здатність сприймати, розуміти та виражати музичні інтонації та емоції через виконання музики,.є вирішальним завданням. Основою музичного мистецтва є інтонація, яка виступає як важлива складова музичного мислення та виконавського процесу, вимагаючи особливої уваги. Під час фортепіанної підготовки інтонаційна культура включає в себе інтелектуальний, емоційний, художній, інтерпретаційний (вербальний та виконавський) аспекти розуміння музичного твору, забезпечуючи його якісне осмислення відповідно до педагогічних завдань. Інтонаційна культура включає в себе здатність до сприймання, розуміння та відтворення інтонаційної природи музичного твору, відповідно до характеру, стилю та інших аспектів. Актуальність дослідження зумовлена тим, що музична освіта є важливою складовою культурного розвитку суспільства і вона ставить перед собою завдання формування висококваліфікованих фахівців у галузі музичного мистецтва, зокрема у грі на фортепіано. У сучасному світі зростає попит на музичних виконавців, які мають високий рівень слухо-інтонаційної культури, оскільки це впливає на якість їх виступів і сприяє успіху на музичному ринку. Процес формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва є складним і потребує вдосконалення методів та підходів до навчання. Розвиток сучасних технологій і доступність музичного контенту в мережі Інтернет змінюють підходи до навчання музиці, і важливо вивчити, як ці зміни впливають на формування слухо-інтонаційної культури. Як відомо, поняття культури використовується в багатьох науках (культурологія, етика, педагогіка, мистецтвознавство та інші). Ця категорія має широке застосування для дослідження та пояснення складних і інтегрованих явищ. У контексті особистості культура використовується як характеристика ступеня освоєння певного обсягу знань і досвіду, а також їх якісного рівня. У теорії Б. Гершунського, культура виступає як одна з концепцій, що включає в себе грамотність, освіченість, компетентність та інші аспекти. У педагогіці поняття «культура» використовується у різних варіаціях, таких як «педагогічна культура» (Т. Бондаревська, В. Гринева, О. Рудницька), «культура особистості вчителя» (Г. Падалка, А. Ростовський), «духовна культура учителя» (Е. Артамонова, О. Горожанкина, Й. Зязюн, О. Олексюк), «музична культура особистості» (Т. Тельчарова, Т. Фурсенко), «музико-педагогічна культура» (С. Денижна, В. Дряпик, В. Мишедченко), «художня культура особистості» (О. Сальдаєва, О. Шевнюк, О. Щолокова). Крім того, використовуються конкретні або локальні модифікації цього терміну в залежності від контексту і завдань дослідження. У музичній освіті індивідуальна та групова фортепіанна підготовка є важливою складовою процесу навчання. Під час навчання розвивається слухова спроможність, вивчається музична грамотність та навички інтерпретації музики, що сприяє формуванню слухо-інтонаційної культури. Вагомий внесок у дослідження проблеми інтонування, мають дослідження Асаф’єва, Е. Алексєєва, І. Зємцовського та В. Медушевського. Б. Асаф’єв підкреслював важливість музичного виконання, розглядаючи його як спосіб розкриття смислу музичного твору для слухача через інтонування. З іншого боку, теорія комунікації розглядає інтонацію як невербальний лінгвістичний засіб, який виявляється у процесі мовлення і відображає всі зміни у звучанні голосу людини під впливом емоцій. Дослідники вербального спілкування, такі як В. Арутюнов, В. Морозов, З. Савкова, С. Рубінштейн та інші, вважають інтонацію одним із ключових засобів передачі психічної інформації. Вона може впливати на співрозмовника, вдихаючи в нього певні думки і почуття, і виступати як показник емоційного стану того, хто говорить. Саме потреба у науково-теоретичному та методичному забезпеченні зумовила вибір теми: «Формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва у процесі фортепіанної підготовки». Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та розробити методичне забезпечення формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва у процесі фортепіанної підготовки. Об’єкт дослідження – процес розвитку слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Предмет дослідження – методичне забезпечення формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Завдання дослідження: 1. Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження та виявити специфіку слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. 2. Визначити та науково обґрунтувати сутність і компонентну структуру поняття «слухо-інтонаційна культура майбутніх фахівців» музичного мистецтва. 3. Виявити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва. 4. Розробити методичні рекомендації формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки. Методи дослідження: Для реалізації мети і вирішення поставлених завдань у дослідженні використано: теоретичний аналіз, порівняння психологічних, педагогічних, музично-педагогічних і виконавсько-методичних джерел з проблеми розвитку інтонаційно-пластичних умінь, та узагальнення отриманої інформації. Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення були представлені на VIІІ Міжнародній конференції молодих учених та студентів «Музична та хореографічна освіта в контексті культурного розвитку суспільства» (14-15 жовтня 2022 р., м. Одеса). Публікація здобувачки: У першому розділі «Теоретичні основи формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки» здійснено аналіз наукових праць із проблеми дослідження; виявлено специфіку формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва; визначено сутність поняття «слухо-інформаційна культура майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва» та її компонентну структуру. У другому розділі «Методичні аспекти формування слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва в процесі фортепіанної підготовки» викладено рівні сформованості слухо-інтонаційної культури майбутніх фахівців у галузі музичного мистецтва і методичні рекомендації щодо їх розвитку в процесі фортепіанної підготовки. Структура кваліфікаційної (магістерської) роботи. Магістерська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загального висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг кваліфікаційної (магістерської) роботи 80 сторінок, з них основного тексту 75 сторінок, у тексті 1 таблиця, у списку використаних джерел 55 найменувань.