Зразок роботи
Актуальність дослідження. Модернізація системи освіти в Україні, зміна її орієнтирів на особистісний розвиток учня з особливими освітніми потребами, на формування його інтелектуального потенціалу та забезпечення психологічного комфорту, вимагає змін і в системі сучасної освіти. У зв’язку з підвищеними вимогами до суспільного виховання актуальною є проблема вдосконалення системи навчання та навчання дітей із затримкою психічного розвитку.
На сучасному етапі реформування системи освіти процес діагностики, формування та корекції мовленнєвої діяльності, розвиток навичок мовленнєвого спілкування в дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку, адаптація їх до умов освітнього середовища набуває ще більшої гостроти і стає пріоритетним напрямом наукових досліджень [15, с. 60].
Одним із найважливіших напрямів у вивченні мовленнєвої діяльності дітей з порушенням психічного розвитку є розвиток звʼязного мовлення.
Звʼязне мовлення – найбільш складний вид мовленнєвої діяльності. Воно формується в онтогенезі пізніше, ніж діалогічне мовлення, і вимагає досить високого рівня розвитку пізнавальної сфери дитини. Розвиток навичок мовленнєвого спілкування в дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку, адаптація їх до умов освітнього середовища набуває ще більшої гостроти і стає пріоритетним напрямом наукових досліджень.
На даний час спостерігається значне зростання кількості дітей з порушеннями зв’язного мовлення. У формуванні зв’язного мовлення чітко виступає тісний зв’язок мовленнєвого та розумового розвитку дітей, розвитку психічних процесів: сприйняття, мислення, мови тощо.
Порушення психічного розвитку (далі - ППР) – основна причина неуспішності в школі. У дошкільний період відбувається загальний розвиток дитини. Найважливішою передумовою розвитку мовлення є достатня сформованість когнітивних функцій, певний рівень розвитку пізнавальної діяльності. Порушення пізнавальної діяльності мають негативний вплив на весь процес розвитку мовлення дошкільника.
Важливість та складність проблеми розвитку зв’язного мовлення у дітей зазначали вчені-лінгвісти, психологи: А. Богуш [4; 5; 6], Н. Баташева, І. Глущенко, І. Марченко [25; 26; 27], О. Мілевська, Т. Оліфарчук [29], І. Омельченко [31], О. Терета тощо.
У роботах Н. Боряковаої, Ю. Дем’янової, В. Ковшикова, А. Колупаєвої [22], Р. Лалаєвої, М. Шеремет розкриваються особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушенням психічного розвитку: відставання в оволодінні мовленням, пізнє виникнення періоду дитячої творчості, затягування періоду функціонування неологізмів, слабка мовленнєву активність, бідність і не диференційованість словника. Т. Іванова, В. Ілюхіна, М. Кошулько довели, що мовлення дітей з порушенням психічного розвитку піддається колекційному впливу [14].
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити особливості творчого зв’язного висловлювання у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
Об’єкт дослідження: особливості творчого зв’язного висловлювання у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
Предмет дослідження: творче зв’язне висловлювання у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
Гіпотеза дослідження: діти дошкільного віку з порушенням психічного розвитку мають низький рівень розвитку творчого зв’язного висловлювання.
Завдання дослідження:
1. Розглянути психолого – педагогічна характеристика дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
2. Визначити роль мовлення у психічному розвитку дитини.
3. Дослідити сучасні наукові підходи до вивчення розвитку творчого зв’язного висловлювання у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
4. Провести емпіричне дослідження особливостей розвитку творчого зв’язного висловлювання у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
5. Розробити рекомендації для роботи логопедів, спрямовані на покращення рівня розвитку творчого зв’язного мовлення дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у спробі удосконалення методики формування у дошкільників з ЗПР творчого зв’язного мовлення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій щодо формування творчого зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку з порушенням психічного розвитку. Зазначені рекомендації можуть бути використані у практиці спеціальних та інклюзивних освітніх закладів для роботи із зазначеною категорією дітей.
Методики дослідження:
1. Методика «бесіда» за І. А. Поліщука [33] (Додаток А).
2. Методика «розповідь за картинками» за І. С. Марченко [25; 26; 27] (Додаток Б).
3. Методика «переказ казки» за А. М. Богуш [4; 5; 6; 7; 8; 9] (Додаток В).
Методи дослідження:
– теоретичні: історико-теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел, аналіз, синтез, осмислення та узагальнення положень психологічної, педагогічної та логопедичної літератури;
– емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, діагностування за обраними діагностичними методиками;
– методи обробки даних: графічне представлення даних результатів дослідження.
Структура дослідження. Робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, який налічує 40 найменування, додатків. Загальна кількість сторінок – 50.
Магістр