Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА
1.1. Імідж як педагогічна проблема та засіб комунікації
Поняття «імідж» походить від лат. «imago», що пов’язане з латинським словом «imitari», тобто імітувати, або від слова «image», що в буквальному перекладі з англійської чи французької мови означає образ. Вперше поняття іміджу з’явилось у 60 – 80 роках ХХ століття в галузі загальної та соціальної психології в дослідженнях зарубіжних вчених. Його зміст тлумачився переважно в контексті теорії сприйняття, діяльності, спілкування і соціального пізнання [31].
Імідж (англ. Image – образ) – штучний образ, цілеспрямовано створюваний у суспільній чи індивідуальній свідомості та підсвідомості засобами масової комунікації і психологічного впливу [27].
Імідж людини – це образ, перше враження, яке вона створює про себе в очах інших людей, своєрідна візитна картка. Сьогодні питання створення іміджу стало як ніколи актуальним. Імідж має неабиякий вплив на наше оточення і, багато в чому, є запорукою успіху в суспільстві [54].
Імідж (від англ. Image) – це образ, система зовнішніх характеристик людини, що створюють або підкреслюють неповторну своєрідність особистості та відображають її індивідуальність [17].
Сьогодні поняття «імідж» не обмежується лише зовнішнім виглядом. Це невід’ємна складова характеру та індивідуальності людини, що є основою формування ставлення до неї інших людей. Те, як ними сприймається людина, залежить саме від її іміджу.
У побуті слово «імідж» вживається для характеристики людини з двох сторін: зовнішньої та внутрішньої. Перша описує вигляд людини: її одяг, зачіску, друга – внутрішні характеристики: характер, настрій, поведінкові реакції. Ці дві сторони складають одне єдине ціле, а тому можна стверджувати, що імідж дійсно об'єднує зовнішні та внутрішні характеристики [25].
В сучасній науковій літературі існує багато визначень іміджу. Наприклад, імідж – це ментальне утворення з певним емоційним забарвленням, яке формується за допомогою цілеспрямованого комунікативного впливу з метою закріплення у свідомості адресата цілісної системи уявлень та оцінок, пов’язаних з об’єктом, для досягнення певних цілей [26, с.77].
У багатьох визначеннях даного поняття підкреслюється, що імідж містить не тільки природні властивості особистості, але й спеціально розроблені, створені, сформовані. В інших визначеннях наголошено на тому, що імідж багато в чому визначається об’єктивними характеристиками об’єкта, зокрема імідж людини визначається її психологічним типом і відповідністю запитам часу й суспільства. І те, й інше, безумовно, правильно. Багато спеціалістів з іміджу включають у це поняття не тільки зовнішність людини, яка створюється завдяки її анатомічним особливостям і стилю одягу, але й практично всі характеристики, доступні сприйняттю [33, с.123].
Низку вітчизняних досліджень присвячено питанням професійного іміджу. Так, у навчальній літературі для вишів запропоновано визначення іміджу педагога та виокремлено такі його компоненти: 1) професіоналізм і компетентність; 2) ерудиція; 3) творча енергія; 4) високий рівень загальної і педагогічної культури; 5) психологічно-індивідуальні якості (емпатія, чуйність, рефлексивність, доброзичливість, уміння запобігати конфліктів, дотримання такого постулату Римського права, як «Homo res sacra (est)» – «Людина — річ священна»); 6) міцне фізичне і психічне здоров’я; 7) зовнішня естетична привабливість (бездоганна охайність, доречний одяг, макіяж, прикраси, хода, постава, привітні посмішка, вираз обличчя) [74, с. 486‒487].
Магістр