«Розвиток зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку засобами театралізованої діяльності» (ID:1161483)

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ІЗ ЗПР СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 2.1. Розробка програми констатувального експерименту та характеристика контингенту досліджуваних Для виконання завдань магістерської роботи нами було проведено дослідження в старших групах ЗДО № 18, 43 м. Харкова протягом березня-вересня 2024 року. В експерименті взяло участь 50 дітей із діагнозом затримка психічного розвитку. Експериментальне дослідження складалося з 3-ох етапів: констатувального, формувального, контрольного. Метою констатувального етапу дослідження було виявлення рівня сформованості зв’язного мовлення у дітей із ЗПР старшого дошкільного віку, та визначення контрольної й експериментальної підгруп для подальшого дослідження. Для реалізації поставленої мети були виконані такі завдання: 1. Відбір контингенту дітей для участі в експерименті. 2. Пошук напрямків діагностичної програми та відбір методик обстеження. 3. Проведення обстеження та обробка результатів. 4. Узагальнення результатів і формулювання висновків. Дослідження передбачало: 1. З'ясування рівня сформованості зв’язного мовлення. 2. Корекцію зв’язного мовлення за допомогою театралізованої діяльності. 3. Обробку та узагальнення отриманих результатів. Для визначення рівня сформованості зв’язного мовлення нами було розроблено діагностичну програму, що передбачала діагностику зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку з ЗПР за спеціальними методиками. У дослідженні ми дотримувалися науково визначених вимог до організації та проведення діагностики [64, с. 77]: – процедура діагностики мусить будуватися відповідно до особливостей віку дитини на основі провідної діяльності; – характер об’єктів і матеріалу має бути знайомим дитині; – методики мусять обиратися зручні для використання, надавати можливість стандартизації даних. Але водночас виявляти якісні особливості процесу виконання завдань; – аналіз отриманих результатів має бути якісно-кількісним, що дозволить виявити своєріднісчть розвитку дитини ї її потенційні можливості; – добір якісних показників має визначатися їх здатністю відображати рівні сформованості функцій, порушення яких характерне для дітей із ЗПР; – для отримання достовірних результатів важливо встановити продуктивний контакт з дитиною; – слід продумати порядок подання завдань;