ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЇ У ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ (ID:434055)

Актуальність дослідження. На сучасному етапі розбудови та реорганізації освітньої системи спостерігається підвищена увага теорії і практики до проблем успішної соціалізації дитини дошкільного віку у суспільстві та мікросоціальних групах. Основною умовою всебічного гармонійного розвитку дитини є сформованість та збереженість мовленнєвої функції, яка, в свою чергу, впливає на комунікативні уміння та навички. Аналіз наукових досліджень із проблеми вивчення порушень комунікативної діяльності у дітей з психофізичними порушеннями свідчить про актуальність питання формування сфери спілкування у дітей з розладом аутистичного спектру. Розлад аутистичного спектру (далі – РАС) займає особливу позицію серед дитячих патологій. Більшість авторів (Базима Н.В., Башина В.М., Купчак О. М., Літвінова О. В., Логвінова I. П., Мамайчук І. І., Морозова С.С., Пасєвіна О.А., Островсьа К.О., Рождественська М.В., Скрипникк Т.В., Тарасун В.В., Філліпек П., Хворова Г.М., Шеремет М.К., Шульженко Д.І., Tortora S. та ін.) одним з найголовніших порушень вважають недолік комунікативних навичок. Прояви мовленнєвих порушень при РАС різноманітні за характером, динамікою і у більшості випадків відображають специфіку РАС, а саме: несформованість комунікативної поведінки. Дитина з РАС не завжди здатна використовувати мовлення як засіб спілкування у повному обсязі, незалежно від терміну появи мовлення і рівня його розвитку, Незважаючи на підвищену активність у вивченні особливостей дитини з РАС, проблеми, пов’язані з комунікативною діяльністю, залишаються актуальними. Аналіз спеціальної психолого-педагогічної, науково-методичної літератури засвідчує, що проблема формування комунікативної діяльності дітей з РАС потребує подальшого вивчення, за відсутності точного й достовірного обґрунтування теоретико-методичних засад з даного питання. Опираючись на вищесказане, темою дослідження було обрано “Формування комунікації у дітей з розладами аутистичного спектру старшого дошкільного віку”. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й визначити стан розвитку невербальних засобів комунікативної діяльності дітей з розладами аутистичного спектру старшого дошкільного віку. Відповідно до мети було визначено такі завдання дослідження: 1.Здійснити теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування комунікативної діяльності у дітей із РАС; 2. Провести дослідження невербального компоненту комунікативної діяльності у дітей із РАС порівняно з дітьми із нормальним психофізичним розвитком; 3.Визначити стан сформованості невербального компоненту комунікативної діяльності старших дошкільників із РАС; 4.Розробити методику формування невербального компоненту комунікативної діяльності для дітей з РАС старшого дошкільного віку та провести дослідження її ефективності у роботі з даною категорією дітей. Об’єкт дослідження – комунікативна діяльність у дітей з розладами аутистичного спектру дошкільного віку. Предмет дослідження – невербальні засоби комунікативної діяльності дітей з розладами аутистичого спектру дошкільного віку. Відповідно по поставлених завдань був розроблений діагностичний комплекс завдань, спрямований на визначення особливостей комунікативної діяльності дітей з РАС старшого дошкільного віку. Відповідно до дослідження були визначені критерії оцінювання особливостей комунікативної діяльності. Діагностичний комплекс базувався на адаптованій методиці “Спостереження комунікативно-рухового невербального стилю дитини з РАС” Логвінової І. П. для дітей старшого дошкільного віку дітей з РАС. Наукова новизна здобутих результатів полягає в : - розроблений порівняльний аналіз результатів використання невербальних засобів спілкування серед дітей старшого дошкільного віку з РАС та дітей з нормальним розвитком старшого дошкільного віку; - визначені особливості проявів застосування невербальних засобів комунікативної діяльності на різних етапах (ініціювання, підтримання та завершення контакту) серед дітей з РАС старшого дошкільного віку; - розроблена та науково обґрунтована методика формування невербальних засобів комунікативної діяльності серед дітей з РАС старшого дошкільного віку. Практичне значення одержаних результатів полягає у: - визначенні особливостей невербальних засобів комунікативної діяльності дітей з РАС старшого дошкільного віку шляхом експериментального дослідження; - можливому подальшому використанні розробленої нами методики формування невербальних засобів комунікативної діяльності у дітей з РАС старшого дошкільного віку. У процесі дослідження використовувались такі методи: - теоретичні:теоретичний аналіз і синтез зарубіжного та вітчизняного досвіду для обґрунтування теоретичних положень з проблеми формування комунікативної діяльності у дітей старшого дошкільного віку з РАС; - емпіричні: пряме і опосередковане спостереження за дітьми в спеціально створених умовах з метою вивчення рівня сформованості невербальних засобів комунікативної діяльності, педагогічний експеримент з метою перевірки доцільності розробленої експериментальної методики формування невербальних засобів комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку з РАС.