КУРСОВА РОБОТА « РОЗВИТОК СИМУЛЬТАННОГО ТА СУКЦЕСИВНОГО АНАЛІЗУ ТА СИНТЕЗУ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ФФНМ» (ID:447360)

ВСТУП Актуальність дослідження. З року в рік відбувається зростання числа дітей, що мають різні порушення мовлення. Повноцінний гармонійний розвиток дитини неможливий без виховання у неї правильного мовлення. Таке мовлення повинно бути не тільки правильно оформлене з точки зору підбору слів (словника), граматики (словотворення, словозміни), але чітким і бездоганним в плані звуковимови і звуко-складової наповнюваності слів. У дитячому віці часто зустрічається серед різноманітних мовленнєвих розладів фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФНР) - це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовленнєвими розладами внаслідок дефектів сприйняття й вимови фонем. Вивченням цієї проблеми займалися такі автори як Р.І. Лалаева, Т.В. Волосовець, Р.Е. Левіна, Т.Б. Филичева, В.К. Орфінская і інші. Розвиток фонематичних процесів позитивно впливає на становлення всієї мовної системи, а своєчасне виявлення дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення і надання їм логопедичної допомоги в спеціально організованих умовах допомагає коригувати мовленнєву функцію у дошкільників, запобігаючи виникненню дисграфії і дислексії. Об'єктом дослідження мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення. Предметом дослідження: формування симультанного та сукцесивного аналізу та синтезу у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ. Метою дослідження є визначення особливостей процесу формування симультанного та сукцесивного аналізу та синтезу у дітей старшого дошкільного віку з ФФНМ. Виходячи з мети курсової необхідно дослідити наступні завдання: 1. Проаналізувати і узагальнити літературні дані, що стосуються проблеми ФФНМ, дослідження особливостей симультанного та сукцесивного аналізу і синтезу у дітей з ФФНМ. 2. Визначити критерії, показники, рівні сформованості симультанного та сукцесивного аналізу і синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ; 3. Виявити основні дані особливостей симультанного та сукцесивного синтезу та аналізу у дітей дошкільного віку з ФФНМ; Найважливіші джерела дослідження: - література з питань психолінгвістики, лінгвістики, логопедії, теорії і методики проблеми; - методичні посібники з логопедії; - логопедична документація; Новизна і теоретична значущість дослідження: визначено і детально охарактеризовано рівні сформованості симультанного та сукцесивного аналізу і синтезу, які дозволяють ефективно організувати корекційну роботу з урахуванням структури порушення. 1.2. Вивчення особливостей розвитку симультанного та сукцесивного аналізу і синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ. Сукцесивно-симультанні операції представляють групу специфічних психічних мовленнєвих механізмів, що забезпечують формування та функціонування мовної системи на всіх рівнях її організації: фонологічному, морфологічному, лексико-семантичному, синтаксичному. З точки зору лігвістичного аспекту відтворення або сприйняття сукцесивно організованої мовної структури вимагає послідовного виділення кожного її складового компоненту із наявним комплексом характерних ознак (сукцесивний аналіз), установлювати зв’язки та відношення між суміжними компонентами, здійснювати їх комбінування за правилами рідної мови (сукцесивний синтез). Прикладом сукцесивної структури є звуковий (буквений) ряд слова, просте речення, зв’язне висловлювання із послідовним перебігом подій. Сукцесивні операції є базисними на початкових етапах формування таких соціально значущих навичок як рахунок, читання, письмо [12]. Симультанність є результатом переходу від розгорнутих (сукцесивних) до більш скорочених, згорнутих форм психічної діяльності (О. Запорожець, В. Зінченко, М. Вєргілес, Л. Венгер, Р. Грановська та інші) [13]. Тому симультанна структура є складним комплексним формуванням, розпізнання якої можливе тыльки за умови одночасного виділення і охоплення лише тих компонентних ознак і зв’язків, які є суттєвими, константними чи опорними. Прикладом такого зв’язку можуть слугувати сталий інваріант фонем, типова форма букви, синонімічні і антонімічні ряди, граматичні парадигми (відмінкова форма слова, форми дієвідмінювання тощо). Симультанними є логічні синтаксичні конструкції певного типу: логічні інверсії (Машину обігнав автобус), атрибутивні (Брат батька = дядько), порівняльні (Ведмідь сильніший за вовка), з прийменниками на позначення просторових відношень (Коло над квадратом), і з оберненою послідовністю подій (Дівчинка полила квіти після того, як помила посуд), дистантні (Хлопчик побачив собаку, який сидів біля дверей будинку; Хлопчик, який сидів біля дверей будинку, побачив собаку ). Формування уявлень про число та кількість, засвоєння видових та родових понять, розуміння текстів із прихованим сенсом та змістом також безпосередньо пов’язано із розвитком симультанних операцій [11]. Сукцесивна обробка інформації (послідовна, по частинах) має місце у випадках сприйняття або породження мовленнєвого вислову: звуки, букви, слова, фрази сприймаються поступово, так само послідовно, у певних часових інтервалах розгортається й висловлення. Різноманітні складні дії та різні види діяльності виконуються поступово – по мірі відтворення певної програми [7]. З розглянутим видом обробки інформації тісно пов’язані протилежні їй за характером симультанні процеси – коли обробка інформації здійснюється цілісно, одночасно. Симультанний аналіз і синтез характерний для швидкого впізнавання знайомих або очікуваних об’єктів, для швидкої орієнтації у часі, просторі, під час розв’язання завдань, які потребують відтворення цілим блоком добре опрацьованої та закріпленої в пам’яті інформації. Психологічний аспект вивчення цієї проблеми, вказує на те, що складні психічні функції дитини з ФФНМ спираються одночасно і на сукцесивні, і на симультанні процеси, які тісно між собою пов’язані. Під час розв’язання мисленнєвих завдань дошкільником послідовне виконання певних логічних операцій (коли вони вибудовуються по черзі в залежності від отримання тих або інших проміжних результатів) поєднується з цілісними інтуїтивними мисленнєвими актами, коли дитина відразу ж дає відповідь на певний стимул (розуміння причинно-наслідкових або інших логічних зв’язків при сприйманні інформації, при оцінюванні певної ситуації) [8]. ВИСНОВОК Наше дослідження присвячене вивченню проблеми розвитку сукцесивного та симультанного аналізу та синтезу дітей дошкільного віку з ФФНМ. Аналіз літературних даних які стосуються проблеми вивчення сукцесивного та симультанного аналізу та синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ показав, що у дітей з ФФНМ своєчасно не формуються усі ці процеси, відстають від вікової норми. Це підтверджується дослідженнями багатьох вчених, таких як Т.Б.Філічьова, Т.В.Волосовец, Г.В.Чиркина, Р.Е. Левина, В.К.Орфинська та інші. Проведений теоретичний аналіз різноманітних методик з вивчення особливостей сукцесивного та симультанного аналізу та синтезу дітей дошкільного віку з ФФНМ. Дозволим нам розробити власну методику на основі їхніх рекомендацій. Дослідження проводилось на базі Миколаївського ЗДО №82 «Лебідь». Нами було обрано 5 дітей середнього та старшого дошкільного віку з ФФНМ та 5 дітей середнього дошкільного віку з мовленням у нормі. Характер порушення звуковимови у дітей з ФФНМ вказує на низький рівень розвитку фонемного сприйняття. Діти зазнають труднощів, коли їм пропонують, уважно слухаючи, піднімати руку під час вимовлення того або іншого звуку або складу. Такі ж труднощі виникають при повторенні за логопедом складів з парними звуками, при самостійному підборі слів, що починаються на певний звук, при виділенні початкового звуку в слові та при підборі картинок на заданий звук. Дослідницька робота проводилась в два етапи: 3) Первинна діагностика рівнів сформованості сукцесивного та симультанного аналізу та синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ. 4) Моніторинг даних та підведення підсумків. Нами були виділені наступні критерії та показники дослідження: 1. Особливості сформованості симультанного аналізу та синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ: • Особливості розвитку симультанного аналізу; • Особливості розвитку симультанного синтезу. 2. Особливості сформованості сукцесивного аналізу та синтезу у дітей дошкільного віку з ФФНМ: • Особливості розвитку сукцесивного аналізу; • Особливості розвитку сукцесивного синтезу. Серію завдань ми проводили спочатку з дітьми, які не мають порушень мовлення, а потім з дошкільниками з ФФНМ. Проведена дослідницька робота дозволила нам зробити, порівняльний аналіз результатів дослідження сукцесивного та симультанного аналізу і синтезу у дошкільників з нормальним мовленнєвим розвитком і у дошкільнят з ФФНМ, а також визначити рівень сформованості у них цих процесів. Всього було виділено 3 рівні – високий, середні, низький, відповідно. Досліджуючи стан сформованості симультанних та сукцесивних процесів дітей з ФФНМ стало зрозуміло в яких завданнях у них виникали труднощі і внаслідок цього можна виділити напрямки подальшої роботи: 1)Формування і розвиток слухового сприймання, слухової пам’яті і фонематичного сприймання; 2)Формування звуконаслідування, відтворення слів та речень.; 3)Розвиток навичок диференціації звуків, визначення відмінності та подібності. 4)Розвиток звуковимови; 5)Складовий аналіз та синтез; 6)Розвиток лексики, граматичної будови слова; 7)Формування зв’язного висловлювання; 8)Розвиток пізнавальної діяльності ( пам'ять, мислення, здібності до зосередження, розподілення та переключення уваги); 9)Також удосконалення просторових та часових відношень; 10) Розвиток дрібної моторики рук. Таким чином, проведене дослідження підтверджує, що сукцесивний та симультанний аналіз та синтез це важкі операції, які у дітей з ФФНМ проявляються лише в процесі спеціального навчання. Запропонована система роботи дозволяє сформувати всі ці процеси у дітей до моменту надходження до школи, що значно полегшить засвоєння програми загальноосвітньої школи. Своєчасно організована логопедична робота з формування сукцесивного та симультанного аналізу та синтезу являється вирішаючим фактором в попередженні дисграфічних помилок при навчанні грамоти і сприяє інтенсивному розвитку навички читання.