Зразок роботи
Актуальність. Упродовж останніх років значно зросла кількість дітей з різними труднощами навчання у початковій школі. Проблема порушення письма і читання є однією з найбільш актуальних для шкільного навчання, тому що письмо і читання з мети навчального процесу перетворюється на засіб подальшого отримання знань у навчальній діяльності [3]. Писемне мовлення, як особлива форма мовленнєвої діяльності, займає важливе місце у житті кожної людини. Воно є засобом комунікації та пізнання навколишнього світу. Саме тому сформованість писемного мовлення (експресивного та імпресивного) є необхідною умовою успішного шкільного навчання [8].
Поширеність порушень письма серед дітей шкільного віку масової загальноосвітньої школи, за даними різних авторів, складає 6-7% (О. Корнєв, 1997), від 3 до 15% (Т. Пічугіна, 2003) [19]. За останніми дослідженнями Л. Г. Парамонової, у 3-5 % учнів масових шкіл наявні порушення писемного мовлення. А за дослідженнями Ю.В.Коломієць та О.В.Ніжинської, кількість дітей із дизграфією у молодших класах загальноосвітньої школи сягає 31,8% [8].
Спостерігаючи за навчанням дітей у школі, вчителі зазначають, що часто діти мають труднощі з концентрацією та навчанням, їм важко тривалий час перебувати у стані спокою. Школа повинна працювати над вирішенням цих проблем. Саме тут може допомогти розвиток психомоторних компетентностей, з якими накопичується досвід в області сприймання та руху та закладаються основи навчальної діяльності [39].
Для того, щоб ефективно подолати труднощі письма у молодших школярів, потрібно розуміти їх механізми. Сучасні дослідження доводять, що порушення писемного мовлення є наслідком не стільки усного мовлення дитини, скільки недостатнього рівня розвитку психічних процесів (пам’яті, уваги, зорово-просторового гнозису, сукцесивних та симультанних процесів, а також операціональних компонентів письма та читання) [18, 19].
Писемна діяльність здійснюється на основі взаємодії вищих психічних функцій, що забезпечують необхідні для реалізації письма процеси розрізнення звуків, актуалізації графічних позначень звуків та перекодування їх у систему рухів руки. Дослідження останніх років довели, що успішність формування навички письма у молодших школярів залежить не стільки від недостатнього розвитку експресивного мовлення, скільки від несформованості невербальних форм психічних процесів - зорово-просторових уявлень, слухо-моторних та оптико-моторних координацій, цілеспрямованої свідомої діяльності, самоконтролю за діями та уваги. Рівень їх сформованості визначає готовність дітей до опанування грамоти [8].
Усі ці процеси об’єднує психомоторика - рухова дія, що розвивається в результаті вправи або практики і представляє собою узагальнення психіки з її виразом - м'язовим рухом [4]. Основними проявами психомоторики є рухи, що забезпечують розміщення усіх частин тіла людини у просторі. Психомоторика обслуговує механізми емоцій, почуттів, думок, образів, рухів, пам´яті. А отже, розвиваючи психомоторні компетентності дитини, можна впливати на процес корекції дизграфії.
Саме тому об’єктом нашого дослідження є дизграфія у дітей молодшого шкільного віку.
Предмет: вплив психомоторної компетентності на подолання дизграфії у молодших школярів.
Мета: визначення ефективності розвитку психомоторних компетентностей дітей молодшого шкільного віку у подоланні дизграфії.
Для досягнення мети ми поставили перед собою наступні завдання:
- виявити наявність дизграфії у дітей молодшого шкільного віку;
- опрацювати наукову літературу;
- обгрунтувати доцільність використання засобів арт-терапії для розвитку психомоторних компетентностей у дітей молодшого шкільного віку;
- розробити програму розвитку психомоторних компетентностей дітей молодшого шкільного віку засобами арт-терапії;
- провести програму розвитку психомоторних компетентностей з дітьми молодшого шкільного віку;
- провести повторну діагностику дизграфії у дітей молодшого шкільного віку;
- зробити висновки щодо ефективності розвитку психомоторних компетентностей дітей молодшого шкільного віку у подоланні дизграфії.
Гіпотеза: розвиток психомоторних компетентностей засобами арт-терапії сприяє подоланню дизграфії у дітей молодшого шкільного віку.
Магістр