Особливості оволодіння морфемним складом слова учнями із ТПМ (ID:857565)

Особливості навчання мовної компетенції дітей з ТПМ На сучасному етапі соціально-політичного і економічного розвитку України відкрилися перспективи змін у системі спеціальної освіти по-новому вирішується питання соціалізації та інтеграції дітей з особливостями розвитку у суспільстві. Проблема мовного удосконалення таких дітей є найбільш актуальною так, як мовлення – це засіб спілкування, основний системоутворюючий фактор процесу пізнання. Через вербалізацію набутий досвід структурується у єдиний смисловий простір. Мовлення відіграє ви¬ключну, вирішальну роль у формуванні вищих психічних функцій дитини як особистості. Мовлення є однією з вищих психічних функ¬цій, її повноцінне становлення служить необхідною умовою для успі¬шного розвитку абстрактно-логічного мислення, самоконтролю, про¬грамування [2; c.87]. Формування мовленнєвих вмінь і навичок, набуття мовної і мовленнєвої компетенції під час засвоєння мовної системи – це головні задачі навчання мови. Мовна компетенція ¬– широке поняття, що охоп¬лює спектр мовних здібностей, знань, вмінь та навичок, які забезпечують успішне здійснення мовленнєвої діяльності. Мовленнєва компете¬нція виявляється вироблені вмінь користуватись усною і писемною мовою, багатством її засобів виразності у залежності від цілей та задач висловлювання і сфери суспільного життя. Для дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) поняття «мовленнєва компетенція», приймаючи до уваги особливості їх психічного і мовленнєвого розвитку, звужується і вбирає в себе сформованість навичок використання мовних одиниць для усвідомлення знакової системи мови, спеціа¬льні вміння в галузі читання, письма, вміння аналізувати мовні явища.