Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Реформування діяльності правоохоронних органів, судової системи, створення нових правил та норм ведення досудового розслідування вимагає ретельного дослідження особливостей розслідування тих чи інших правопорушень. Особливо це стосується тяжких та особливо тяжких злочинів, які також включають ряд супутніх злочинних дій, участь ряду інших осіб, окрім власне підозрюваного, та мають ряд особливостей з точки зору отримання та верифікації доказів вчинення злочину. Тому актуальним є дослідження одного з поширених, згідно статистики, злочинів проти правосуддя, як втечі ув’язнених з-під варти з місць відбування покарань чи попереднього ув’язнення.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використаними у подальшому теоретичному дослідженні проблем функціонування та підвищення ефективності діяльності оперативно-слідчих органів при розслідуванні злочинів проти правосуддя в цілому та втеч з-під варти, з установ виконання покарань чи місць попереднього ув’язнення зокрема. Отримані в дослідженні результати можуть бути використаними у практичній роботі органів досудового слідства.
Стан і ступінь розробки проблеми. У юридичній літературі проблемні питання причин, особливостей розслідування та запобігання втечам з місць позбавлення волі або з-під варти досліджувалися у працях таких видатних вчених, як М. І. Бажанов, І. Г. Богатирьов, О.В. Бринзанська, В. В. Василевич, О. В. Ведмідський, О. М. Джужа, А. Ф. Зелінський, В. Є. Квашис, А. В. Кирилюк,О. Г. Колб, О. О. Некрасов, Ю. В. Орел, О. І. Плужнік, В. К. Сауляк, В. В. Сташис, В. Я. Тацій. Роботи вказаних авторів мають суттєве наукове і практичне значення.
Предметом дослідження були також проблеми засобів отримання документальних джерел і можливостей їх використання в процесі доказування, які розглядали Р. С. Бєлкін, А. І. Вінберг, Л. В. Вороніна, В. М. Іщенко, М. С. Строгович, О. В. Ткачов, Н. П. Царьова та ін. Крім того, деякі аспекти використання документів у розслідуванні злочинів були предметом дослідження в окремих криміналістичних методиках, що розроблялися А. Ф. Волобуєвим, Д. Б. Ігнатьєвим, В. П. Корж, В. В. Лисенком, Г. А. Матусовським, І. М. Осикою, В. П. Сабадаш, Р. Л. Степанюком, Н. Л. Швець та ін.
.За часи незалежності деякі аспекти проблематики розслідування втеч ув’язнених досліджено І. П. Баглаєм, В. П. Захаровим, І. М. Копотуном, Н. Є. Філіпенко, С. І. Халимоном та іншими науковцями. Зазначимо, що під час аналізу в оперативно-розшуковому розрізі дослідники приділяли увагу: по-перше, виявленню та розкриттю окремих видів злочинів у місцях позбавлення волі; по-друге, особливостям реалізації окремих функцій оперативних підрозділів у місцях позбавлення волі.
Емпіричну базу дослідження становлять дані судової статистики, статистики Державної пенітенціарної служби України за 2011–2017 рр.; узагальнення результатів вивчення кримінальних справ засуджених, які вчинили протягом злочини, передбачені ст. 393 КК України. У роботі також використана інформація, яка висвітлена в оглядах, бюлетенях, інформаційних листах, наказах Державної пенітенціарної служби України.
Метою роботи є дослідження особливостей розслідування втеч засуджених з установ виконання покарань.
Завдання дослідження, виходячи з мети, можуть бути сформульовані наступним чином:
- розглянути теоретичні засади дослідження особливостей розслідування втеч засуджених з установ виконання покарань;
Магістр