Генетичні уявлення про гетерозис (гіпотези і теорії) і його практичне використання. (ID:1036184)

Явище гетерозису, відоме як перевага гібридів F1 над батьками, ефективно використовується в сільськогосподарській практиці з початку минулого століття, проте його генетичні причини залишаються нерозкритими. Гетерозис у природі властивий усім організмам. Він виник разом із появою диплоїдності та статевого процесу і безпосередньо пов'язаний із гетерозиготністю. Про гетерозис можна говорити у тому випадку, коли гібридне потомство перевершує обох батьків за окремими ознаками, наприклад, за ступенем розвитку вегетативних органів, врожайністю, стійкістю до хвороб, шкідників тощо. Великий внесок у розвиток досліджень із гетерозису внесли вчені Інституту генетики та цитології НАН Білорусі. Їм належать серйозні розробки в галузі генетики властивості комбінаційної спроможності, методичних проблем селекції на комбінаційну здатність, нових підходів до використання періодичного відбору у селекції на гетерозис, вивчення генетики цитоплазматичної чоловічої стерильності та її використання при отриманні гібридного насіння, вивчення генетики поліплоїдних рослин у зв'язку з використанням гетерозису на рівні триплоїдних та тетраплоїдних гібридів у цукрових буряків, проблеми взаємодії генотипу та середовища при реалізації потенціалу гетерозисних гібридів та ряду інших питань. Мета роботи є розкрити особливості генетичних уявлень про гетерозис та його практичне значення. Об’єкт дослідження: явище гетерозису; предмет дослідження: гіпотези та теорії генетичних уявлень про гетерозис. Відповідно до мети були поставлені такі завдання: 1) охарактеризувати поняття гетерозису; 2) розглянути теорії та гіпотези щодо генетичної основи гетерозису; 3) проаналізувати практичне використання гетерозису. 1. Генетичні уявлення про гетерозис Гетерозис (гібридна сила) – збільшення потужності, життєздатності та продуктивності (або гібридної потужності) гібридів першого покоління в порівнянні з батьківськими формами [5, с. 7]. Гетерозис як феномен переваги гібридів першого покоління над батьківськими формами за рівнем розвитку будь-якої ознаки вперше було відкрито членом Петербурзької академії наук І.Г. Кельрейтером (1766) при гібридизації різних видів тютюну. Класичні роботи Ч. Дарвіна показали корисність перехресного запилення та зниження продуктивності рослин при самозапиленні. Вперше термін «гетерозис» був введений Дж. Шеллом в 1911 р. Зазвичай виділяють поняття «істинний» та «гіпотетичний» гетерозис [7, с. 72].