Зразок роботи
Актуальність дослідження. Модернізація системи освіти на сучасному етапі пред’являє нові вимоги до рівня професійної підготовки освітян, компетентних у конкретній предметній галузі, в якій буде працюватиме майбутній випускник вузу.
Підтвердженням актуальності використання компетентнісного підходу в підготовці майбутніх учителів, необхідності формування їхніх ключових та спеціальних компетентностей є положення, визначені у Законах України «Про освіту» (2017 р.), «Про вищу освіту» (2014 р.), Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Концепції неперервної педагогічної освіти.
У вимогах до результатів освоєння основних освітніх програм для підготовки бакалаврів за профілем «Біологія» регламентовані універсальні та професійні компетенції, при цьому в них не відображено спеціальних компетенцій бакалавра освіти, які визначають особливості підготовки вчителів біології всередині профілю. Тим часом структура таких компетенцій, а також їх технологія формування та оцінювання, в силу важливості для педагогів, мають свою специфіку.
Дослідження значимості спеціальних компетенцій як невід’ємна важлива характеристика педагога ґрунтується на аналізах низки авторських
позицій у сфері впровадження у зміст освіти компетентнісного підходу А. Алексюк, І. Зязюн, Г. Балл, Н. Кичук, Н. Ничкало, В. Семиченко, С. Сисоєва та ін. Проблеми формування професійних та спеціальних компетенцій спеціалістів різного профілю розглядаються у роботах І. Беха, Н. Бібіка, І. Зимньої, Е. Зеєра, Л. Кравченка, В. Оніпка, О. Савченка, Т. Сущенка, П. Хоменка, А. Хуторського, Ю. Шапрана та ін. У даних дослідженнях характеризуються процеси формування різних видів професійних компетенцій та професійної компетентності вчителя стосовно основних видів діяльності.
Проблеми професійної підготовки майбутнього вчителя та оновлення змісту вищої освіти, у тому числі педагогічної, досліджено у роботах багатьох учених. Заслуговують на увагу роботи, присвячені процесам розвитку та вдосконалення системи освіти України (Л. Булавинцева, М. Верзиліна, О. Мітіна, В. Оніпко, Л. Орлова, Л. Соловей; теорії та практиці професійної підготовки педагогів різних спеціальностей у педвузі (Дж.У. Байсалов, Є.Є. Сін); професійно-особистісному формуванню майбутнього вчителя в вузі (М. Бердяєв, Р. Бернс); формуванню еколого-правової культури майбутніх вчителів у процесі їхньої професійної підготовки (П. Тейяр де Шарден); вдосконалення змісту та технології біологічного освіти у середній школі (О. Леонтьєв, І. Кон).
Актуальність та недостатня теоретична розробленість проблем дослідження та її висока практична значущість зумовили вибір теми нашого дослідження: «Підготовка майбутніх учителів біології до впровадження компетентнісно зорієнтованих освітніх технологій навчання».
Мета дослідження: обґрунтувати науково-теоретичні основи формування компетентнісно зорієнтованих освітніх технологій навчання вчителя біології та визначити педагогічні умови та шляхи їх ефективного формування в умовах педагогічного вузу.
Об’єкт дослідження – система підготовки майбутніх учителів біології у педагогічному закладі вищої освіти.
Предмет дослідження – модель і науково-методичні засади формування готовності майбутніх учителів біології до застосування компетентнісно зорієнтованих технологій у професійній діяльності.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1) на основі історико-педагогічного аналізу виявити особливості систем підготовки вчителів у зарубіжних державах та обґрунтувати необхідність удосконалення системи професійної підготовки вчителів біології у сучасних умовах;
2) розкрити сутність поняття «компетенції вчителів біології», визначити їх зміст та структуру в контексті вимог Державного стандарту вищої освіті;
3) проаналізувати науково-теоретичну концепцію формування спеціальних компетенцій вчителів біології на основі сукупності теоретико-методологічних положень та принципів;
4) спроєктувати структурно-функціональну модель формування компетентнісно зорієнтованих освітніх технологій навчання вчителів біології у педагогічному вузі, визначити критерії та охарактеризувати рівні їх сформованості;
5) розробити методику формування спеціальних компетенцій вчителів біології, що забезпечує впровадження запропонованих педагогічних умов в освітнього процесу педагогічного вузу.
Методи дослідження. У процесі роботи використано такі методи: теоретичні: вивчення інформаційних джерел, аналіз, синтез, порівняння змісту освітньо-професійних програм спеціальності «Біологія», узагальнення (для виявлення стану розробленості проблеми, обґрунтування компетентнісних засад і технологій формування професійних компетентностей майбутніх учителів біології).
Наукова новизна та теоретична значущість дослідження: обґрунтовано доцільність поділу компетенцій, якими повинні опанувати майбутні вчителі біології, на універсальні, загальнопрофесійні та спеціальні компетенції; розкрито сутність поняття «компетенції вчителя біології», визначено її зміст та структуру шляхом включення до них склад когнітивного, діяльнісного, мотиваційного та рефлексивного компонентів, рівень сформованості яких є достатнім для самостійного вирішення майбутніми вчителями біології професійних завдань; розроблено науково-теоретичну концепцію формування спеціальних компетенцій вчителів біології, фундаментальності та практичної спрямованості; розроблено методику формування спеціальних компетенцій майбутніх вчителів біології, що є алгоритмізованим процес взаємодії всіх учасників освітнього процесу та визначальна механізм та послідовність етапів формування спеціальних компетенцій, цільові орієнтири, форми, засоби, практико орієнтовані технології навчання, а також методи оцінювання сформованих компетенцій у процесі навчання студентів біологічним дисциплінам.
Практична значущість дослідження: отримані результати дослідження та розроблені рекомендації можуть бути орієнтиром для подальших наукових пошуків специфіки формування спеціальних компетенцій вчителів біології, розширюючи цим науково-теоретичну базу педагогічної теорії та практики у професійній освіті.
Структура дослідження обумовлені логікою та послідовністю розв’язання завдань дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (86 найменувань), малюнків.
Магістр