Порівняльна характеристика типів рослинних клітин (ID:1131753)

ВСТУП Клітинна теорія — одне з найважливіших біологічних узагальнень, згідно якому всі організми мають клітинну будову. Клітинна теорія разом із законом перетворення енергії і еволюційною теорією Ч. Дарвіна є одним з трьох великих відкриттів природознавства XIX століття. Появі і формулювання окремих галузей клітинної теорії передував досить тривалий період накопичення спостережень над будовою різних одноклітинних і багатоклітинних організмів рослин та тварин. Цей період був із розвитком застосування і вдосконалення різних оптичних методів досліджень. Першим виявив клітини англійський фізик Роберт Гук у 1665 році. Він розглядав під мікроскопом зрізи кори пробкового дубу і помітив, що вона складається з окремих комірок, які він назвав клітинами. Р. Гук вважав, що клітини – це пустоти або пори між волокнами рослин. Пізніше М. Мальрігі, Н. Грю та Ф. Фонтана, спостерігаючи рослинні об’єкти під мікроскопом, підтвердили дані Р. Гука, назвавши клітини «міхурцями» й «пухирцями». Значний внесок у розвиток мікроскопічних досліджень рослинних і тваринних організмів зробив А. Левенгук. Дані своїх спостережень він опублікував у книзі «Таємниці природи». Ілюстрації до цієї книги чітко демонструють клітинні структури рослинних і тваринних організмів. Однак А. Левенгук не уявляв собі описані морфологічні структури як клітинні утвори. Його дослідження мали випадковий, не систематизований характер. Г. Лінк, Г. Травенаріус і К. Рудольф на початку ХІХ століття своїми дослідженнями показали, що клітини – це не пустоти, а самостійні обмежені стінками утвори. Р Броун описав ядро, як постійну частину клітин. Т. Шванн проаналізував дані літератури про клітинну будову рослин і тварин, зіставив їх з власними дослідженнями і опублікував результати в праці «Мікроскопічні дослідження про відповідність у структурі та рості тварин і рослин». У ній Т. Шванн показав, що клітини є елементарними живими структурними одиницями рослинних і тваринних організмів. Вони мають загальний план будови і виникають єдиним шляхом. Ці тези і стали основою клітинної теорії. Клітинна теорія докорінно вплинула на розвиток біології. Вона довела єдність живої природи і показала структурну одиницю цієї єдності, якою є клітина. Клітина є переважно носієм життя. Життя в біології трактують як процес, який характеризується здатністю до саморозвитку, саморегуляції, внутрішньої диференціації та інтеграції, ускладнення, асиміляції факторів середовища для підтримування своєї життєдіяльності. Основні критерії життя — це еволюційна безперервність, просторова контактність та енергетична економність. Життя є настільки складним феноменом, що його біологічна дефініція завжди буде неповною, тому для визначення особливостей живого необхідним є знання його ознак. Рослина, як і будь-який живий організм, складається з клітин, причому кожна клітина породжується теж клітиною. Клітина - це найпростіша і обов'язкова одиниця живого, це його елемент, основа будови, розвитку і всієї життєдіяльності організму. Існують рослини, побудовані з однієї-єдиної клітини. Більшість рослин, з якими ми стикаємося в повсякденному житті, - це багатоклітинні організми, побудовані з великої кількості клітин. Рослини, за винятком деяких нижчих, складаються з органів, кожен з яких виконує свою функцію в організмі. Наприклад, у квіткових рослин органами є корінь, стебло, лист, квітка. Кожен орган зазвичай побудований з кількох тканин. Тканина - це зібрання клітин, подібних за будовою і функціями. Клітини кожної тканини мають свою спеціальність. Виконуючи роботу по своїй спеціальності, вони вносять вклад в життя цілого рослини, яка полягає в поєднанні і взаємодії різних видів роботи різних клітин, органів, тканин. Клітина – найменша структурна одиниця всього живого. Яка лежить в основі будови і розвитку рослинних і тваринних організмів. У ній відбуваються всі життєві процеси організму. Завдяки відкриттям багатьох вчених було встановлено, що свій еволюційний шлях тварини і рослини пройшли в тісному взаємозв’язку з ускладненням процесів обміну від неклітинних організмів до багатоклітинних. Ступінь дослідження теми. Дослідженням рослинних клітин приділяли увагу багато вчених та науковців, а саме: Албертс Б., Брей Д., Артамонов В.І., Барна М.М., Брайон О.В., Чикаленко В.Г., Гончаренко І.В., Курдюк М.Г., Мусієнко М.М., Очкуренко О.М., Федотов О.В., Поліщук А.К., Береговий П.М., Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Інтенсивний розвиток цитології (від грец. цитос – клітина) – науки, яка вивчає будову і процеси життєдіяльності клітини, в ХІХ і ХХ століттях підтвердив основні положення клітинної теорії і збагатив її новими даними про будову ті функції клітин. На сьогодні, тема дослідження рослинних клітин не втрачає своє актуальності. Об'єкт дослідження – рослинні клітини. Предмет дослідження – характеристика типів рослинних клітин. Мета – розглянути порівняльну характеристику типів рослинних клітин. Завдання дослідження:  охарактеризувати будову рослинних клітин та їх класифікацію;  охарактеризувати методи дослідження рослинних клітин та виділити найпоширеніші методи дослідження. У ході дослідження використовуються наступні прийоми і методи: загальнонауковий метод теоретичного системного аналізу, метод угрупувань, факторний аналіз, графічний аналіз. Структура роботи: вступ, два розділи, висновок і список використаних джерел.