Радіоактивне забруднення харчових продуктів Костопільського району (ID:131309)
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………4
Розділ 1. Огляд літератури
1.1Фізико-географічна характеристика Костопільського району.…………….8
1.2 Ознаки забруднення продуктів харчування радіонуклідами……………..10
1.3 Забруднення радіоактивними речовинами продуктів, кормів і води……14
1.4 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питній воді (Д-97)………………………………………………………………18
Розділ 2. Аналіз методів дослідження продуктів харчування на вміст радіонуклідів
2.1 Методика визначення вмісту Цезію – 137 та Стронцію – 90 у продуктах харчування населення досліджуваного району…………………………………..25
2.2. Прилади загального дозиметричного контролю, які використовуються для дослідження…………………………………………………………………………26
2.3 Методи відбору проб продукції тваринництва……………………………..27
2.4 Методи захисту продуктів харчування в умовах радіоактивного забруднення…………………………………………………………………………28
2.5 Контроль за вмістом радіонуклідів у продуктах харчування і продовольчій сировині……………………………………………………………………………..31
2.6 Можливості зниження концентрації радіонуклідів у продуктах харчування і рекомендації щодо режиму харчування людей…………………………………34
2.7 Заходи, що забезпечують отримання продукції тваринництва з вмістом радіонуклідів відповідно до ДР-2006……………………………………………..38
Розділ 3. Характеристики результатів проведених досліджень
3.1 Накопичення радіонуклідів у продуктах харчування……………………….42
3.2 Результати дослідження………………………………………………………..45
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві…………………………………………………………………………50
4.2 Забруднення радіоактивними речовинами харчових продуктів……………52
Висновки…………………………………………………………………………...58
Список використаної літератури………………………………………………59
Зразок роботи
3.2 Результати дослідження
Радіоактивне забруднення харчових продуктів вивчалось за даними санепідслужби області та обласної ветеринарної лабораторії по матеріалах щорічників.
За результатами вивчення динаміки потужності експозиційної дози, а також динаміи заглиблення Cs-137 по вертикальному профілю грунту в забруднених районах встановлено, що прогнозна оцінка періоду напівзменшення значення потужності експозиційної дози (ПЕД) за рахунок вертикально міграції цезію складає 50 років. З урахуванням радіоактивного розпаду (30 років для цезію) ефективний період напівзменшення доз зовнішнього опромінення при відсутності контрзаходів складає приблизно 20 років.
Аналогічна ситуація склалась з водною компонентою дозоутворення. Після осідання радіоактивності з хмари на поверхню водойм у перший місяць після аварії відбувався процес осаження раіонуклідів в мулисті донні відкладення. Горизонтальний змив радіонуклідів в водойми з грунту не приводить до суттєвого впливу на зміну концентраці радіоактивності у воді.вертикальна міграція радіонуклідів у грунті така, що переважна частина радіонуклідів ще не досягла водоносних горизонтів.
За результатами дослідження Рівненської СЕС встановлено, що за останні 10 років перевищень існуючих нормативів не зареєстовано.
На даний час основна частина дози додаткового опромінення населення, що проживає на забруднених територіях, обумовлена внутрішнім опроміненням за рахунок радіоактивно-забруднених харчових продуктів: молока власного виробництва, дикоростучих ягід та грибів, картоплі, м'яса.
В пробах питної води, відібраних в населених пунктах Костопільського району, в динаміці за 2010-2011 рр. було визначено вміст радіонуклідів. Питома активність цезію-137 складала 0,0020,0004 Бк•л-1, а стронцію-90 – 0,0030,0006 Бк•л-1. Згідно “Допустимих рівнів вмісту радіонуклідів 137Cs і 90Sr у продуктах харчування та питної воді” (ДР-97) допустимі рівні для обох радіонуклідів (цезію-137 та стронцію-90) в питній воді становлять 2 Бк•л-1.
В Костопільському районі активність цезію-137 в молоці коливалось від 0,03 до 0,56 Бк•л-1, а у картоплі – від 0,01 до 0,22 Бк•кг-1. Вміст стронцію-90 реєструвався в молоці на рівні 0,01-0,09 Бк•л-1, у картоплі – 0,07-0,26 Бк•кг-1 ( Рис. 3.2).
В пунктах постійного спостереження в Костопільському районі за останні 2 роки був проведений в динаміці радіохімічний аналіз проб не тільки молока і картоплі, а й м’яса (свиняче, волове), хліба (житній, пшеничний), овочів (морква, буряк, помідори, капуста), фруктів (яблука) (таблиця 3.1).
Інші роботи з даної категорії:
Магістр