Зразок роботи
ВСТУП
Визначені Концепцією Нової української школи пріоритети реформування загальної середньої освіти знаходять своє відображення в Державному стандарті початкової освіти [24]. Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу.
Концепцією Нової української школи передбачено створення умов для особистісно орієнтованого навчання. Важливими навчальними центрами для першого класу є такі: центр читання і письма, природознавства, математичний і мистецький центри. Їх наповнюваність має забезпечити для виконання навчальних програм.
Основна мета навчального предмета «Природознавство» в початковій школі – формування природознавчої компетентності школярів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про неживу та живу природу, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, формування ціннісного ставлення до природи та людини [23, с.1].
Навчальний предмет «Природознавство» у початковій школі має велике значення для розвитку особистості молодшого школяра. Знання про природу розвивають ерудицію, світогляд, мислення, мовлення, волю, почуття, уяву, творчі та дослідницькі здібності, спостережливість, екологічну культуру, позитивні моральні якості, навички навчальної праці, різноманітні теоретичні й практичні способи діяльності, зокрема способи пізнавальної діяльності, сприяють успішній адаптації у навколишньому середовищі.
Згідно з навчальною програмою, «навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій» [23, с.1].
Реформування навчання в сучасній початковій школі багато в чому визначається наростаючим обсягом інформації, інтенсифікацією проходження навчального матеріалу, постійної модернізацією і удосконаленням навчальних програм, методів і форм навчання. Подібні умови навчання висувають до рівня розвитку мотиваційної сфери молодшого школяра найвищі вимоги.
Відомо, що становлення навчальної мотивації відбувається найінтенсивніше в перші роки шкільного життя, а в подальшому багато в чому зумовлює успішність навчальної діяльності в старших класах.
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що розвиток Нової української школи обумовлює пошук нових підходів у формуванні навчальної мотивації. Дослідження останніх років показують, що вже у другому класі молодші школярі втрачають інтерес до, здавалося б, нової для них діяльності – навчальної.
У вирішенні цих завдань значна роль належить природознавству. Формувати інтерес до навчання – означає цілеспрямовано посилювати пізнавальні процеси (сприйняття, пам'ять, мислення, уява) учнів, спонукати їх витрачати енергію, докладати вольові зусилля для засвоєння знань і умінь, долаючи труднощі.
Вітчизняна система природничої освіти упродовж багатьох років розвивалася на основі ідей О.Я. Герда (1841-1888), який у своїх працях з методики викладання природознавства доводив, що на початковому етапі природознавство доцільно вивчати одним предметом. Ідеї О.Я. Герда були розвинені та збагачені Д.М. Корольковим, І.І. Полянським, М.Ю. Піотровським, І.І. Трояновським [35, 36], К.П. Ягодовським [43], Б.Є. Райковим [25], М.М. Скаткіним [29, 30, 31, 28]. Важливими у педагогічній науці є результати наукових досліджень окремих аспектів пропедевтики природничих знань. Так, Т.М. Байбара, К.П. Ягодовський [43] зосереджують свою увагу на методах і прийомах формування природничих понять; Г.М. Аквильова [1, 3, 2], Л.К. Нарочна – на факторах, що сприяють засвоєнню природничих понять.
Чільне місце в наукових дослідженнях посідають питання змісту пропедевтичних природничих курсів початкової та основної школи. Про це йдеться в роботах Г.С. Ковальової, М.О. Рикова [27], М.М. Скаткіна [29], В.М. Федорової, Т.М. Байбари, Г.М. Аквильової [1, 3, 2] та ін. Значний інтерес становлять результати наукових досліджень В.П. Горощенко [8, 9], К.Ж. Гуза [14], О.М. Варакути [5] про особливості методики викладання природознавства у початковій школі.
Інтерес – один з базових постулатів навчання і входить до числа опорних психологічних закономірностей. Але при цьому проблема формування інтересу до навчання молодших школярів, незважаючи на актуальність теми, розроблена недостатньо. Проблемами мотивації займалися класики педагогіки – Ельконін, Гальперін, Коломинский.
При безумовній важливості цих праць слід зазначити, що проблема формування в учнів інтересів до знань на уроках природознавства у початкових класах не розв’язана остаточно. Саме тому недостатнє обґрунтування даної проблеми у педагогічній та методичній літературі й обумовили вибір теми дослідження «Формування в учнів інтересів до знань на уроках природознавства у початкових класах».
Мета дослідження: вивчити на теоретичному рівні особливості формування навчальної мотивації у молодших школярів та виявити на практиці педагогічні прийоми, які сприяють формуванню інтересу до навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі.
Об’єктом дослідження є навчально-виховний процес з природознавства у початковій школі.
Предмет дослідження: методика формування в учнів початкової школи інтересів до знань у процесі вивчення природознавства.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
– проаналізувати стан розробленості проблеми формування навчальної мотивації в учнів початкової школи у педагогічний теорії і практиці;
– вивчити методичні рекомендації з формування інтересів до знань у процесі вивчення природознавства;
– виявити ефективні форми, методи, засоби формування інтересу до знань у процесі вивчення природознавства.
Для розв’язання поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження:
– теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури;
– емпіричні: узагальнення педагогічного досвіду з проблеми; спостереження за навчальним процесом з природознавства у початковій школі.
Магістр