Реферат Перспективи та механізми розвитку біоенергетики в Україні (ID:708718)

Актуальність теми. Україна успадкувала від часів СРСР мережу великих гідроелектростанцій (каскади ГЕС на Дніпрі та Дністрі, Південний Буг), попри це в Україні спостерігається значне відставання в контексті розвитку відновлюваної енергетики порівняно з Німеччиною, Австрією та скандинавськими країнами. Згідно з інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) в Україні починаючи від 2013 року постійно зростає. Основними напрямками використання відновлюваних джерел енергії в Україні є: енергія вітру, енергія сонця, енергія річок, енергія біомаси, геотермальна енергія та енергія природного середовища. Для України, а особливо її західних регіонів, біоенергетика є одним із стратегічних напрямків розвитку сектору відновлюваної енергетики. Це зумовлено як необхідністю подолання критичної залежності країни від імпортних енергоносіїв, насамперед природного газу, так і високим потенціалом біомаси для виробництва енергії. На жаль, темпи розвитку біоенергетики в Україні значно поступаються європейським показникам. Станом на 2019 рік частка біомаси у валовому кінцевому споживанні енергії становила 1,78%. Щорічно в Україні для виробництва енергії використовується близько 2 млн. тонн біопалива різних видів. При цьому найбільша частка використання економічно вигідного потенціалу припадає на деревину – 80%. Найменш активно (на рівні 1%) реалізується енергетичний потенціал соломи зернових культур та ріпаку [2, с. 65]. Зважаючи на це дослідження перспектив розвитку біоенергетики та механізмів впровадження на території України є надзвичайно актуальним.