Зразок роботи
Сімейство лускокрилі(Rhopalocera) або метелики(Lepidóptera) належить до порівняно багатих у межах загону видами. На території України, включно зі старими історичними знахідками, зареєстровано 3151 вид лускокрилих з 69 родин. Більше видів тільки головчаки, косатці, біланові, сонцевики, сатириди, синявцеві та ріодіниди. Серед яких є як економічно важливі шкідники, так і велика кількість видів, які знаходяться під охороною на території України і включені у третє видання Червоної книги України. Це завжди викликало особливий інтерес до цієї групі. Незважаючи на таку привабливість, її система до початку досліджень претендента була практично не розроблена: не були ревізовані типові матеріали, у зв'язку з цим не вивірено видову та підвидову номенклатуру; дуже багато пологів залишалися збірними, заснованими на простий зовнішній схожості. Фауністичні дослідження лускокрилих, в тому числі і в Західній Європі, почали розвиватися лише у 80-ті роки XX століття.
Головною особливістю загону є наявність густого покриву лусочок (сплощених волосків) на передніх та задніх крилах (при цьому лусочки розташовані як на жилках, так і на криловій платівці між ними). Лускокрилі поширені на всіх континентах, крім Антарктиди, активні вдень, більшість їх великі у розмірах і добре таксономічно вивчені, що дозволяє успішно використовувати булавоусих лускокрилих в різних екологічних та моніторингових дослідженнях.
Завдяки своєму яскравому забарвленню та різноманітному малюнку крил вони завжди були улюбленим об'єктом для вивчення та колекціонування як для досвідчених лепідаптерологів, так і для колекціонерів любителів. Їх вивчення має велике значення для вирішення загальнобіологічних та зоогеографічних проблем. Практичне значення денних метеликів, як пише у своєму визначнику Ю.П. Некрутенка, до 1985 року недооцінювалося, оскільки кількість видів, що безпосередньо шкодять сільському господарству, серед них невелика. Однак лускокрилі (денні метелики) чуйно реагують на зміни умов існування, і тому за наявністю чи відсутністю на даній території певних видів, можна сказати наскільки сильно тут проявилися результати господарської діяльності людини.
Актуальність дослідження. Лускокрилі – великий підряд Lepidoptera, деякі види є шкідниками сільського господарства, інші, навпаки, заслуговують на охорону і внесені до Червоних книг різного рівня, таки таким чином, вивчення їх екологічних особливостей і фауни є дуже перспективною.
Мета роботи полягає у дослідженні різноманітністі фауни лускокрилих Центральної України.
Об’єкт дослідження: Центральна Україна..
Предмет дослідження: встановлення Різноманітності фауни лускокрилих.
Структура роботи визначилася поставленими завданнями:
1. З’ясувати історію досліджень вивчення лускокрилих.
2. Встановити видовий склад лускокрилих Центральної України.
3. Розробити рекомендації щодо захисту від деяких видів шкідників лускокрилих.
Методи дослідження: роботи є сучасні напрацювання науковців, екологістів, ботаніків. зоологів, ветеринарів, серпентологів, герпетологів, зоопсихологів.
Інформаційно-методична база: теоретико-методична література з географічного країнознавства, статистичні матеріали, наведенні у електронних джерелах доступу, публікації наукових періодичних видань, провідних ЗМІ та Стратегія розвитку регіонів України.
Новизна роботи полягає у системному з’ясуванні Різноманітності фауни лускокрилих Центральної України, виявленні та визначенні найбільш поширених видів.
Робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних джерел, додатків. Обсяг роботи становить 53 сторінок, в т. ч. на 1 сторінці вміщено додатки. Використано 40 джерела літератури.
Магістр