Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
1.1. Економічний зміст державних закупівель
Державні закупівлі є макроекономічним інструментом, що дозволяє державі здійснювати свої функції, паралельно роблячи вплив на економічні відносини і створюючи сприятливі умови для розвитку національної економіки.
Державні закупівлі складають значну частку видатків бюджетів всіх рівнів і ВВП, і є важливий інструмент державного регулювання: за допомогою збільшення або зниження обсягів розміщуваного державного замовлення – може впливати на економічний розвиток залежно від фази ділового циклу – стимулювати в періоди спаду або стримувати зростання на етапах перегріву економіки.
На міжнародному рівні існує кілька варіантів розуміння ефективності закупівельних систем, найскладніший з котрих – ефективність з точки зору впливу системи розміщення замовлень на розвиток національного виробництва.
Державні закупівлі – це частка товарів і послуг, вироблених у країні або за кордоном і закуплених урядом, державними органами за кошти Державного бюджету з метою гарантування забезпечення випуску необхідних для країни техніки та устаткування і власного споживання, а також забезпечення споживання населення та утворення резервів [36, с. 336].
У Законі України від 10.04.2014 № 1197-VII “Про здійснення державних закупівель” зазначається, що державні закупівлі – це придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому відповідним документом [5].
Термін “державні закупівлі” розглядається в науковій, економічній і юридичній літературі як узагальнююче поняття, що включає в себе поставку товарів, виконання робіт, надання послуг з метою задоволення державних потреб. Це підкреслює їх системний характер, що викликає необхідність розробки єдиного механізму правового регулювання відносин, що складаються в процесі державних закупівель.
Державна закупівля є кінцевим завершальним етапом процесу реалізації державного замовлення, а саме: придбання товарів, робіт, послуг для державних потреб.
Тобто, державні закупівлі зумовлюють відповідну діяльність держави, що включає контрактні відносини. Саме тому діяльність щодо формування та розміщення державного замовлення розглядається в різних аспектах за масштабом, рівнем і економічним змістом. В будь-якому випадку мова йде про витрачання суспільних коштів, які акумулюються в Державному бюджеті і розпорядником (але не власником) яких є державні органи.
Державне замовлення на видавничу продукцію є не тільки економічним важелем, а, насамперед, сприяє задоволенню духовних, освітніх, культурних потреб українського суспільства, що вимагає особливого підходу до вирішення наявних проблем у цій сфері.
В науковій літературі державне замовлення визначається як ефективний регулятор прямої дії на виробництво [33], або як складова діяльності органів виконавчої влади, спрямована на досягнення забезпечення правової впорядкованості суспільних відносин під час вирішення соціально-економічних проблем [27]. Аналіз значної кількості джерел показав, що до визначення економічної сутності державних закупівель існують 2 підходи: вузький і широкий.
Найкраще державне замовлення визначено як основна форма взаємодії держави та економічної спільноти з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина, оборони та безпеки держави, програмного соціального розвитку суспільства [32].
У вузькому трактуванні під “державним замовленням” розуміють цілеспрямовану діяльність з визначення обсягів потреби в продукції (товари, роботи, послуги) для державних потреб, розміщення державних замовлень.
Економічна сутність державних закупівель полягає в організації ефективного процесу організації постачання товарів, робіт і послуг для виконання державою своїх функцій.
У широкому розумінні, термін “державне замовлення” використовується для визначення сукупності економічних відносин між державою (в особі уповноважених органів) та господарськими суб’єктами різних форм власності з приводу забезпечення суспільних потреб. У даному контексті державний попит розглядається в якості інструменту регулювання економіки, що впливає на її динаміку і структуру, а “система державних замовлень” як один з базових інститутів державного регулювання. Економічна сутність механізму державних закупівель полягає у перерозподілі грошових коштів шляхом наділення суспільства певними благами.
Стосовно ж поняття “державні закупівлі” слід зауважити, що воно є результатом поєднання двох понять, де друге вказує безпосередньо на процес – закупівля, а перше – на суб’єкт його здійснення – державою.
В англомовних країнах для позначення механізму закупівель використовується термін procurement, який на сьогодні використовується в міжнародній практиці. Procurement визначається як сукупність практичних методів і прийомів, що дозволяють максимально забезпечити інтереси замовника при проведенні закупівельної кампанії за допомогою конкурсних торгів [55, с. 8].
В літературних джерелах також не існує єдиного підходу до визначення поняття “закупівля”, що викликає різноманітні трактування даного поняття.
Так, Дж. Келлі, Р. Кох [45, с. 54], Бурмістров В. Г. [45, с. 55] та Перов К. О. [48, с. 27] схиляються до думки, що закупівля – це дії, направлені на придбання певного предмета, в якому існує потреба для замовника, інші розглядають закупівлю як сферу взаємин.
До того ж у трактуванні Дж. Келлі, в економічному словнику [29] закупівлі асоціюється з придбанням саме товарів, але варто зауважити, що закупівлі підлягають не лише товари, але й роботи та послуги, на що роблять акцент такі автори, як Ф. Котлер, Р. Кох [45, с. 54], Перов К. О. [48, с. 27]. При цьому Ліндерс М. Л., Фірон Х. Е. [40, ст. 93], Ю. Ганущак [30] взагалі не вказують цільової спрямованості закупівельної роботи, тобто не йдеться про будь-який предмет закупівлі.
Крім того, з наведених авторів лише Дж. Келлі та Бурмістров В. Г. роблять акцент на тому, що предмет закупівлі має відповідати певним критеріям, а саме якості і ціні.
Якщо розглядати поняття закупівлі в розрізі суб’єктів здійснення, то варто зауважити, що закупівля може проводитися як приватними, так і державними установами (рис.1.1).
Рис. 1.1. Суб’єкти закупівельної діяльності
Таким чином, можна зробити висновок, що закупівля – це процес придбання замовником товарів, робіт, послуг належної якості, у необхідній кількості, у потрібний час, за прийнятною ціною, у відповідного постачальника.
Магістр