Зразок роботи
1.1. Економічна суть оплати праці, її форми та функції
Оплата праці - найважливіша категорія у системі умов праці. У ній, як в жодній іншій сфері, відбиваються усі суперечності суспільства, усі досягнення і прорахунки. Тому підходити до економічних питань оплати праці необхідно розглядати через дослідження об'єктивних реальних суспільних відносин. Саме соціально-економічні аспекти дозволяють розкрити ті проблеми, які мають місце в сучасних умовах в Україні у сфері оплати праці, і розкрити ефективні засоби та форми їх вирішення.
В Україні існує ряд проблем у системі організації заробітної плати: розміри зарплати практично відірвані від кінцевих результатів праці працівників і підприємств; недосконала диференціація оплати праці; не визначена роль мінімальної зарплати. Всі названі проблеми загострила платіжна криза, яка привела багато підприємств до заборгованості по зарплаті.
Основним нормативно-правовим документом, який визначає, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, є Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995р.
Згідно з цим законом заробітна плата – це винагорода, що її обчислюють, як правило у грошовій формі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує робітникові за виконану роботу [47]
Рівень заробітної плати в масштабі національної економіки залежить від наступних макроекономічних показників:
• обсягу виробленої галузями продукції;
• співвідношення між проміжним споживанням виробленої продукції галузями і доданої до неї вартості, або валовим внутрішнім продуктом;
• розподілу ВВП на оплату праці, непрямі податки, субсидії та валовий прибуток;
• чисельності населення та його активної частини, що задіяна в економіці.
3.2. Організація внутрішнього контролю (внутрішнього аудиту) за обліком персоналу та оплатою праці
Проблема досліджуваного підприємства, як і взагалі вітчизняної практики, полягає в тому, що сфера діяльності бухгалтерії переважно зводиться до таких двох моментів:
1. Діяльність бухгалтерської служби, перш за все, орієнтовна на податковий облік: правильність визначення бази оподаткування, податкових зобов’язань перед бюджетом щодо податків і зборів, їх своєчасна сплата, а головне – оптимізація податкового навантаження на підприємство;
2. Бухгалтерська місія вважається виконаною, якщо всі зовнішні звіти (фінансові, податкові та статистичні) підготовлені та своєчасно подані.
Основне ж завдання обліку трудових ресурсів - ефективніше їх використання із одночасним забезпеченням збільшення обсягів виробництва продукції та рівномірним залученням ресурсів упродовж року. Щоб забезпечити раціональне використання робочої сили аграрних підприємств, необхідно обчислити потребу в ній для виконання всіх робіт і скласти баланс трудових ресурсів, в якому передбачити найповніше залучення працездатних до виробництва і переміщення їх в інші галузі.
Баланс трудових ресурсів - це відображення потреби в робочій силі й можливості її покриття. Потребу в трудових ресурсах обчислюють розрахунково-нормативним способом, а штатний розклад визначає чисельність адмінуправлінського персоналу. Баланс праці є невід'ємною частиною перспективного та поточного планування виробництва і дає змогу встановити нестачу і надлишок робочої сили за рік загалом і за місяцями зокрема. Мета складання балансу:
• максимальне залучення трудових ресурсів у виробництво;
• раціональне використання їх упродовж року;
• максимальне зниження сезонності у використанні трудових ресурсів;
• виявлення можливості переміщення в інші галузі або залучення додатково трудових ресурсів у аграрне виробництво.
Магістр