ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ СОБІВАРТІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА ТА РОСЛИННИЦТВА: ОБЛІКОВИЙ АСПЕКТ (ID:179977)

1.1. Економічний зміст та основні завдання управління собівартістю продукції тваринництва і рослинництва Сільське господарство є другою важливою галуззю матеріального виробництва України, в структурі якого виділяють дві основні галузі – це рослинництво та тваринництво. На відміну від багатьох інших галузей, сільське господарство має певні особливості, які суттєво впливають на виробничі відносини й економічні показники діяльності працівників, зайнятих у цій галузі. На думку В.К. Збарського, В.І. Мацибора та А.А. Чалого найважливішими з них є такі: − сільське господарство дуже відчутно залежить від кліматичних та погодних умов. Проте якщо кліматичні умови для якоїсь території є відносно незмінними, то фактор погоди є надзвичайно рухливим і малопередбачуваним для відносно значних періодів часу. Це робить важкопрогнозованим визначення кінцевих результатів тих робіт, які виконуються у сільському господарстві; − в якості найважливішого засобу виробництва виступає земля. Процес створення нових земель практично неможливий, тому сільськогосподарське виробництво завжди обмежене в можливостях екстенсивного розширення цього фактора; − ефективність виробництва в сільському господарстві, окрім кліматичних та погодних умов, залежить від якості самої землі. Адже навіть у межах відносно невеликих територій завжди мають місце як кращі, так і гірші за своєю родючістю, рельєфом та розташуванням землі; − важливою особливістю сільськогосподарського виробництва є те, що тут виробництво пов’язане з біологічними процесами. Це суттєво обмежує виробничий процес межами певного періоду; − сільськогосподарське виробництво характеризує і такий чинник, як сезонний характер, що призводить до суттєвого коливання цін на сільськогосподарську продукцію, а також до нерівномірності процесів формування доходів. Здебільшого вони прив’язані до моменту реалізації продукції сільського господарства;