Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти проведення аудиту формування і використання прибутку підприємства
1.1. Мета і завдання аудиту фінансового стану та формування і використання прибутку підприємства
Важливими показниками, які характеризують ефективність діяльності будь-якого підприємства, є величина його доходів та фінансових результатів. Вони мають бути особливим об'єктом аудиторської перевірки, оскільки досить часто облікові та звітні дані щодо доходів та фінансових результатів містять суттєві помилки, викривлення інформації, що зумовлено їх безпосереднім впливом на інвестиційну привабливість суб'єкта господарювання та величину його податкових платежів. Термін «доходи» означає збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які ведуть до зростання власного капіталу [5]. Фінансовий результат діяльності підприємства може бути визначений як прибуток або збиток. Прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, установлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизи, інші податки і обов'язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів[5].
Мета аудиту доходів полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про доходи отримані підприємством[4].
Об'єктами аудиту доходів є групи доходів підприємства, а також господарські операції, пов'язані з формуванням доходів підприємства.
Здійснюючи аудит доходів необхідно розв'язати такі завдання:
• перевірити виконання планових показників виробництва продукції (надання послуг);
• проконтролювати правильність віднесення витрат до собівартості продукції та їх оцінювання;
• пересвідчитись у дотриманні чинної облікової політики щодо відображення в обліку доходів та фінансових результатів;
• переконатися у розмежуванні витрат на виробництво готової продукції та незавершене виробництво, правильності їх документального оформлення;
• дослідити дотримання чинного законодавства, яке регулює облік доходів та витрат;
• перевірити правильність використання рахунків класів 7, 8 та 9 Плану рахунків та правильність визначення фінансових результатів;
• проконтролювати правильність відображення доходів від реалізації, інших операційних доходів, доходів від фінансових операцій, доходів від інвестиційної діяльності та інших доходів;
• дослідити облік господарських операцій, що ведуть до надзвичайних доходів або витрат;
• пересвідчитись у наявності необхідних первинних документів, що є підставою для визнання доходів та належних записів в облікових регістрах із дотриманням принципу відповідності;
• переконатися в узгодженості даних бухгалтерського обліку та податкових розрахунків щодо доходів та фінансових результатів;
• проконтролювати правильність визначення чистого прибутку (збитку) та його розподілу й використання[7].
1.2. Методика аудиту визначення та використання прибутку підприємства
Термін «методологія» – грецького походження,означає “вчення про метод” або “теорія методу”. Методологія займається теоретичними проблемами шляхів та засобів наукового пізнання, закономірностями наукового дослідження як творчого процесу. Виникла вона на основі аналізу наукової діяльності вчених, загальних особливостей методів та засобів, які застосовуються, їх порівнянні та систематизації. Тим самим методологія розкриває сутність наукової пізнавальної діяльності. Метод представляє собою комплекс різноманітних пізнавальних підходів та практичних операцій, спрямованих на отримання нових знань[8].
В аудиті під методом розуміють систему основних підходів та способів дослідження фактів господарського життя, які відповідають предмету та завданням аудиту як галузі знань. Аудит використовує наступні методи: •
• всезагальні, які характеризують філософську основу пізнання; • загальні, які конкретизують всезагальні методи стосовно аудиту;
• спеціальні, які використовують аудитори, вивчаючи факти господарського життя[9].
Враховуючи вище викладене, методика аудиту – це застосування сукупності способів і прийомів, які дають можливість провести аудит системно, в найбільш доцільній послідовності. Інакше кажучі, це система способів, прийомів і правил, що застосовуються при вивченні господарсько-фінансової діяльності підприємств, що складається з трьох рівнів, які включають: об’єкти дослідження, джерела отримання інформації; прийоми і способи вивчення об’єктів.
Сукупність способів та прийомів, що використовуються для дослідження стану об’єктів, можна об’єднати в наступні групи:
1. визначення кількісного та якісного стану об’єкта;
2. виявлення відхилень фактичного стану об’єкта від норм та нормативів, планових та інших показників;
3. оцінка стану об’єкта (у минулому і поточному періодах та визначення майбутнього стану).
Джерелами інформації аудиту при цьому є:
- вимоги нормативних документів, що регулюють облік доходів;
- наказ про облікову політику підприємства;
- первинні документи з обліку доходів;
- регістри синтетичного і аналітичного обліку доходів;
- інші документи, які використовуються для відображення в обліку операцій з формування доходів підприємства (договори, довідки бухгалтерії тощо);
- звітність підприємства;
- аудиторські висновки, акти ревізій, перевірок минулих періодів тощо;
- відповіді на запити аудитора.
Серед запланованих видів робіт у плані аудиту доходів та фінансових результатів варто відзначити такі:
• перевірка правильності відображення доходу від реалізації продукції (робіт, послуг);
• перевірка формування витрат на виробництво реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат;
• перевірка правильності формування доходів та визначення фінансового результату від операційної діяльності;
• перевірка доходів і формування фінансового результату від надзвичайної діяльності;
• перевірка правильності розподілу і використання прибутку;
• перевірка податкових розрахунків щодо правильності формування валових доходів і витрат, правильність розрахунку та сплати авансових внесків за податком на прибуток;
• складання проміжного аудиторського висновку щодо доходів і фінансових результатів.
Останнім етапом планування аудиту доходів і фінансових результатів є розроблення програми перевірки. Для цього варто розробити карти послідовності операцій, визначити черговість здійснення процедур, передавання та перевірки інформації і документів, що дозволить скласти узагальнений опис складних схем і процедур. Програма аудиту слугує основою для проведення перевірки, дає змогу контролювати виконану роботу та організовувати її найефективніше. Вона потребує більшої деталізації, якщо в процесі аудиту беруть участь асистенти аудитора. У цьому випадку програма має бути детальним керівництвом для них.
До найважливіших аудиторських процедур, які необхідно зазначити у програмі аудиторської перевірки доходів і фінансового стану, слід віднести такі:
• оцінювання елементів системи внутрішнього контролю, які дають змогу здійснювати постійний моніторинг процесу реалізації, відображення доходів та визначення фінансових результатів;
• спілкування з внутрішнім аудитором, вивчення його робочих документів, оцінювання можливості використання отриманих ним результатів щодо доходів і фінансових результатів у процесі їх незалежної аудиторської перевірки;
• перевірка належного розподілу функціональних обов'язків щодо реалізації продукції та обліку її результатів між конкретними виконавцями;
• отримання переліку основних покупців та інформації про стан їхньої дебіторської заборгованості;
• оцінювання стану договірної дисципліни та виконання умов укладених договорів;
• перевірка наявності замовлень на продаж продукції, товарів та послуг і відповідних дозволів уповноважених посадових осіб підприємства на їх відпуск;
• перевірка наявності та відповідності документів на відпуск та транспортування надісланим замовленням на продаж і відстеження послідовності їх руху, як на підприємстві, так і за його межами;
• перевірка наявності прейскуранта цін та його дотримання;
• контроль правильності визначення валових доходів і валових витрат за видами продукції (послуг) та видами діяльності підприємства;
• зіставлення кількості відвантаженої продукції за даними складського, оперативного, бухгалтерського (аналітичного та синтетичного) обліку та даними покупців;
• перевірка послідовності процедур обліку доходів і фінансових результатів і правильності кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку;
• перевірка правильності оцінювання та повноти відображення доходів і фінансових результатів за звітний період;
• контроль правильності дотримання меж облікового періоду та віднесення до нього доходів і фінансових результатів;
• перевірка величини і повноти відображення надходжень грошових коштів від покупців на рахунках каси та розрахункових рахунках у банку;
• оцінювання правильності визначення фінансового результату від бартерних операцій та операцій з пов'язаними сторонами;
• контроль правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з повернення товарів (продукції) замовниками, наданих скидок та витрат на гарантійне обслуговування товарів (продукції);
• перевірка відображення доходів і фінансових результатів від реалізації товарів у кредит;
• перевірка правильності визначення доходів і фінансових результатів від незавершеного виробництва (будівництва) від довгострокових контрактів (договорів);
• експертна оцінка в окремих випадках об'єктів реалізації із залученням відповідних спеціалістів та експертів;
• перевірка величини доходу від реалізації іноземної валюти і його відображення в обліку;
• контроль доходів і фінансових результатів від продажу виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів;
• перевірка доходів і фінансових результатів від орендних операцій;
• контроль доходів від списання кредиторської заборгованості, отриманих штрафів, пені та оподаткування фінансового результату від них;
• перевірка відображення доходів від отриманих дивідендів та безплатно одержаних активів;
• контроль та оцінювання доходів і фінансових результатів від реалізації нематеріальних активів та основних засобів;
• перевірка правильності визначення доходів і фінансових результатів від реалізації фінансових інвестицій;
• перевірка інших доходів від операційної, звичайної діяльності та надзвичайних доходів;
• контроль правильності нарахування та своєчасності сплати податкових платежів на визначений фінансовий результат;
• перевірка правильності складання «Звіту про фінансові результати» і в тому числі відображення у ньому елементів операційних витрат та розрахунку показників прибутковості акцій;
• оцінка повноти розкриття у Примітках до фінансової звітності необхідних пояснень та розкриття інформації щодо доходів і фінансових результатів підприємства за звітний період.
Інтенсивний розвиток комп'ютерної техніки дав відповідний поштовх започаткуванню, а відтак і удосконаленню методів аудиту в комп'ютерному середовищі. Значний вплив на аудит у розвинутих країнах світу мають електронно-обчислювальна техніка і технології, елементами яких є комп'ютери.
Початком застосування сучасних технологій вважають 50-ті роки XX ст., коли в США були створені перші моделі електронної машини для бухгалтерських розрахунків. Поступово застосування комп'ютерів охопило різні сфери економіки.
Запровадження комп'ютерної техніки і технології вплинуло і на ефективність аудиту, особливо внутрішніх перевірок. З'явилася можливість точного розрахунку ліквідності підприємств, довгострокової платоспроможності, оцінки рентабельності активів, капіталу і фондовіддачі. Причому облікові системи, які використовують комп'ютери, сприяють здійсненню аудиторських перевірок із використанням комп'ютерної мережі клієнта. Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп'ютерів (Computer-Assisted Audit Techniques - CAATs) [30, c. 120].
Існують дві основних складові CAATs, які використовує внутрішній аудитор:
* програмне забезпечення аудиту: комп'ютерні програми, що використовуються для перевірки змісту файлів клієнта;
* контрольні дані: дані, що використовуються аудитором для комп'ютерної обробки з метою перевірки функціонування комп'ютерних програм клієнта.
Комп'ютеризація обліку суттєво впливає на проведення аудиту. Однак і сам комп'ютер може стати інструментом аудитора, що дає йому змогу не лише скоротити час і витрати при проведенні аудиту, а й провести більш детальну перевірку і скласти якісний аудиторський висновок з рекомендаціями зі стратегії, за напрямками і засобами поліпшення фінансово-господарського становища підприємства.
В деяких системах обліку, в яких використовують комп'ютерну обробку значної частини операцій, можуть бути труднощі з отриманням чітких результатів без допомоги спеціальних комп'ютерних програм.
Вимоги до аудиторського програмного забезпечення будуть такими:
наявність розвинутих засобів контролю операцій, підвищена гнучкість, ергономічність, зв'язок на рівні баз даних з бухгалтерськими програмами.
Починаючи перевірку, аудитор повинен ознайомитися з балансом та звітом про фінансові результати (Ф №2), звітом про рух грошових коштів (Ф№3), що дасть можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва.
Потім проводиться аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку. Джерелами інформації для аудиту є дані журналу ордера № 11,12, відомості №16 або відповідних машинограм при застосуванні коп"ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704. За Кредитом рахунків відображається збільшення (одержання) доходу, за Дебетом - належна сума непрямих податків (Акцизного збору, ПДВ).
Особлива увага звертається на відображення фінансових результатів при наявності бартерних операцій, експорту продукції, погашення заборгованості працівникам з оплати праці готовою продукцією підприємства. Правильність узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій перевіряється за даними рахунку 79 "Фінансові результати". За кредитом даного рахунку аудитор перевіряє правильність відображених сум в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — сум в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також нарахованого податку на прибуток.
Достовірність визначення фінансових результатів перевіряють у розрізі субрахунків до рахунку 79:
791 "Результат операційної діяльності";
792 "Результат фінансових операцій";
793 "Результат іншої звичайної діяльності";
794 "Результат надзвичайних подій".
Правильність визначення загальної величини чистого прибутку (збитку) підприємством аудитор з'ясовує зіставленням дебетового та кредитового оборотів за рахунком 79 "Фінансові результати" за звітний період.
Якщо кредитовий оборот за рахунком 79 "Фінансові результати" буде більшим від дебетового обороту цього рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який при закритті рахунку 79 списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті) збитки". Якщо сальдо за дебетом рахунку 79 "Фінансові результати" більше за сальдо за кредитом цього рахунку, то підприємство здійснило більше витрат, ніж отримало доходів, а тому отримало збитки, які мають бути відображені по дебету рахунку 44.
Перевіряють також дані рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами" в розрізі субрахунків. Правомірність нарахування податку на додану вартість визначають за первинними документами - податковими накладними.
Чистий дохід від реалізації визначається як різниця між доходом від реалізації і сумою ПДВ, акцизного збору та іншими зборами або податками і відрахуваннями з доходу. Тому в ході аудиторської перевірки мають бути встановлені:
- повнота відображення на рахунках бухгалтерського обліку і в звітності здійснених угод;
- своєчасність відображення реалізації продукції в обліку;
- правильність класифікації отриманого доходу від реалізації;
- своєчасність відображення сум дебіторської заборгованості[12];
Після цього проводиться аудит правильності відображення інших операційних доходів. Під час такої перевірки має бути встановлена правильність відображення в облікових документах доходів, отриманих у вигляді відсотків, штрафів, пені, неустойки. При цьому порівнюють суми за кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" із сумами, зазначеними у договорах (якщо знаходять відхилення, то обов'язково встановлюють причину). Перевіряють також повноту відображення в обліку отриманих відсотків за розрахунками, поточним та іншими рахунками підприємства. З цією метою досліджують укладені підприємством договори з банком, виписки банку тощо. Особливе місце займає встановлення правильності відображення в обліку курсових різниць, доходів або втрат від їх зміни.
Перевірка доходів від участі в капіталі здійснюється з метою встановлення:
- правильності документального оформлення доходів, отриманих від участі в капіталі інших підприємств;
- правильності та повноти відображення в облікових регістрах і на рахунках бухгалтерського обліку дивідендів, отриманих за акціями, облігаціями тощо;
Магістр