Зразок роботи
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження в дипломній роботі полягає в аналізі та систематизації економічної наукової та навчальної літератури стосовно питань складання та аудиту фінансової звітності підприємства. Досягнення поставленої мети обумовлене вирішенням таких завдань:
- розглянути сутність ,види та принципи складання фінансової звітності підприємства;
- розглянути нормативно-правове регулювання використання і складання фінансової звітності;
- дослідити структуру та склад статей фінансової звітності підприємства;
- виконати фінансово-економічний аналіз діяльності ПП Фірма «Гармаш»;
- дослідити стан бухгалтерського та податкового обліку та фінансової звітності ПП «Фірма» Гармаш;
- виконати аудит фінансової звітності ПП Фірма «Гармаш».
Об’єктом дослідження дипломної роботи фінансова звітність підприємства, а предметом дослідження – фінансова звітність ПП Фірма «Гармаш» за 2012-2013 рр.
Методи дослідження. Для вирішення завдань дослідження використано проблемно-цільовий підхід, системний аналіз, метод класифікації, порівняння, оцінки, аналіз, синтез тощо.
1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА СКЛАДАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність фінансової звітності підприємства, види та принципи складання
Документи, які характеризують результат діяльності підприємства, виробничі витрати, склад та використання капіталу відносять до звітності. Звітність це облікові записи, які дають можливість прослідкувати господарську діяльність.
Обліковий процес на кожному підприємстві закінчується складанням звітності на підставі об’єднання поточних даних для розрахунку економічних показників, необхідних для управління.
Крім того, звітність – джерело інформації для аналізу підсумків діяльності підприємства, оцінки використання ресурсів, фінансового положення, виявлення резервів зниження витрат виробництва та росту рентабельності.
В умовах ринкових відносин, коли на економічному просторі одночасно працюють різноманітні господарські суб’єкти – юридичні та фізичні особи, звітність стає основним джерелом інформації. Кожний суб’єкт господарювання намагається знати все про своїх замовників та постачальників.
Склад та структура звітності може бути розроблена в залежності від потреб підприємства. Така звітність буде індивідуальна і її будуть використовувати тільки працівники конкретного підприємства.
Документи звітності можливо розробляти і затверджувати на рівні держави. Така звітність буде загальною та універсальною, всі підприємства повинні організовувати її складання та представлення до державних органів.
Кожний з цих варіантів діє на сучасному підприємстві. Індивідуальна та загальна звітність дозволяє представити процес виробництва та реалізації як єдиний механізм, котрим можливо керувати.
Розробкою документів звітності займаються фахівці, котрі володіють питаннями обліку, аналізу та знають інформаційні потреби держави, регіонів, підприємств.
В розвинутих країнах діють різноманітні спеціалізовані організації, як господарські, так і суспільні (асоціації, центри, комітети, союзи бухгалтерів). Ці організації систематично проводять дослідження серед керівництва фірм та інших користувачів звітності з метою вивчення потреби в економічних показниках, які дозволяють децентралізовано приймати економічні рішення в умовах ринкової економіки.
Результати таких досліджень законодавчо закріпляють в нормативних документах, наприклад, Великобританія – в Законі про компанії; Німеччина – Торговельний кодекс; Фінляндія – Закон про бухгалтерський облік. Європейський парламент за останні роки прийняв цілий ряд законодавчих актів (директив), які направлені на уніфікацію звітності в європейських країнах.
В Україні склалась система звітності, яку можна поділити за різними напрямками: за видами обліку, за терміном складання, за формою створення підприємств, за видами діяльності підприємства, за обсягом наведеної інформації та за обсягом наданих послуг (робіт) та чисельністю.
1.3 Консолідація звітності та виправлення помилок
Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство.
Материнське підприємство, яке є дочірнім підприємством іншого підприємства, не подає консолідовану фінансову звітність за наявності однієї з таких умов:
а) якщо воно повністю належить іншому підприємству;
б) згоди власників частки меншості.
До консолідованої фінансової звітності включають показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств, за винятком показників фінансової звітності тих дочірніх підприємств, які не включаються з причин, зазначених у пункті 7 НП(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність».
Показники фінансової звітності дочірнього підприємства не включаються до консолідованої фінансової звітності, якщо:
а) контроль дочірнього підприємства є тимчасовим, оскільки воно було придбане й утримується лише з метою його наступного продажу протягом короткострокового періоду;
б) дочірнє підприємство здійснює діяльність в умовах, які обмежують його здатність передавати кошти материнському підприємству. Активи таких дочірніх підприємств відображаються як фінансові інвестиції відповідно до П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції».
Фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.
Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.
Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.
При складанні консолідованої фінансової звітності можуть не наводитися статті (рядки) форм фінансової звітності, по яких у групи підприємств відсутні показники (крім випадків, якщо такі показники були в попередньому звітному році), та підлягають виключенню:
а) балансова вартість фінансових інвестицій материнського підприємства в кожне дочірнє підприємство і частка материнського підприємства в кожному дочірньому підприємстві;
б) сума внутрішньо групових операцій та внутрішньо групового сальдо;
в) сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньо групових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
Материнське підприємство для складання консолідованої фінансової звітності визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх підприємств. Частка меншості визначається як добуток відсотку голосів, які не належать материнському підприємству, відповідно до власного капіталу та чистого прибутку (збитку) дочірніх підприємств, зменшеного (збільшеного) на суму нереалізованого прибутку (збитку) від внутрішньо групових операцій.
Частка меншості відображається в консолідованому балансі окремо від зобов’язань та власного капіталу материнського підприємства у вписуваному рядку 385 «Частка меншості». У консолідованому звіті про фінансові результати частка меншості у прибутку (збитку) відображається у вписуваному рядку 215 «Частка меншості» від’ємною величиною у дужках.
Якщо частка меншості у збитках дочірнього підприємства перевищує частку меншості в капіталі дочірнього підприємства, то на суму такого перевищення і величину наступних збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського підприємства у власному капіталі групи підприємств за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов’язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірнього підприємства відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського підприємства до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок материнського підприємства.
Якщо дочірнім підприємством випущені привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами групи, то материнське підприємство розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірнього підприємства, незалежно від оголошення дивідендів.
Вартість гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського підприємства і фінансової звітності дочірніх підприємств, визначається згідно з П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» і відображається в консолідованому балансі у вписуваному рядку 075 «Гудвіл при консолідації».
Різниця між балансовою та справедливою вартістю придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань на дату придбання відображається у консолідованій фінансовій звітності у складі витрат (доходів) протягом періоду корисного використання відповідного активу або терміну погашення зобов’язання.
2. ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПП ФІРМА «ГАРМАШ»
2.1 Техніко-економічна характеристика ПП Фірма «Гармаш»
ПП Фірма «Гармаш» сьогодні - це сучасне, стабільне, відоме на ринку м'ясопродуктів підприємство, яке активно розвивається, гарантує високу якість своєї продукції; це підприємство з новітнім технологічним обладнанням і прогресивними технологіями, лідер на ринку Одеси та Одеської області у виробництві ковбасних виробів, пельменів і напівфабрикатів.
Основними видами економічної діяльності ПП Фірми «Гармаш» є:
- Виробництво м'ясних продуктів;
- Виробництво макаронних виробів;
- Оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами;
- Оптова торгівля іншими продуктами харчування;
- Роздрібна торгівля в неспецiалiзованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
Гордість підприємства - новітнє обладнання. Комбінат оснащений європейським обладнанням провідних виробників: Schaller, Handman, Mauer та інше. Сучасне пакувальне обладнання - Variovac, Criovac, Repak - дає можливість здійснювати упаковку продукції під вакуумом і в модифікованому газовому середовищі, що збільшує терміни зберігання і чудово зберігає смакові якості продукту. Комбінат постійно модернізує виробничі потужності.
На підприємстві вироблений ефективний механізм поставок продукції в магазини міста та області. Система збуту передбачає доставку товару зі складу підприємства до торгової точки за допомогою великого транспортного парку автомашин. Всі машини оснащені сучасним холодильним обладнанням, що дозволяє забезпечити збереження продукту при необхідних умовах на всьому шляху прямування.
Технології та використовувані рецептури ґрунтуються на ГОСТах і технологічних документах, спеціально розроблених для підприємства. Компанія весь час розвивається. Кращі технологи заводу постійно працюють над створенням нових продуктів з урахуванням сучасних вимог і тенденцій ринку. Особлива увага приділяється контролю якості продукції, який здійснюється на всіх етапах виробництва.
ПП Фірма «Гармаш» випускає продукцію різних цінових категорій. Наявність в портфелі підприємства продукції, різної за своєю спрямованістю, дозволяє задовольняти потреби різних класів населення, приділяти увагу сучасним тенденціям і трендам, постійно збільшувати покриття ринку.
З метою просування продукту і забезпечення його впізнаваності фірма регулярно проводить промоакції, дегустації, здійснює трейд-маркетингові заходи, що позитивно впливає на продажі, підтримує імідж комбінату як впевненого і стабільного підприємства.
ПП Фірма «Гармаш» випускає більш як 125 видів продукції. Продукцію на фірмі можливо розділити на наступні підгрупи:
- сирокопчені та сировялені ковбаси;
- напівкопчені ковбаси;
- напівфабрикати заморожені;
- копченості та делікатеси;
- варені ковбаси;
- сосиски та сардельки;
- ветчини варені;
- ліверні ковбаси та паштети.
Цінностями ПП Фірми «Гармаш» являються персонал, професіоналізм, лідерство, якість та патріотизм.
Техніко-економічну характеристику ПП Фірми «Гармаш» доповнює розрахунок основних фінансово-економічних показників діяльності підприємства в динаміці за 2 роки, приведених в табл. 2.1.
Таблиця 2.1 – Основні фінансово-економічні показники діяльності ПП Фірма «Гармаш» за 2012-2013 рр.
Розрахунки, наведені у табл. 2.1 показують, що у звітному році обсяг продукції у натуральному виразі знизився на 73,2 тонни (або на 5%). В свою чергу, обсяг продукції у грошовому виразі, а саме у діючих цінах знизився на 1499 тис. грн. (або на 2,2%), та у порівняних цінах – на 3543 тис. грн. (або на 5%). Середня оптова ціна однієї тонни продукції у 2013 р. в порівняні з 2012 р. зросла на 1384 грн. (або на 2,9%). Це свідчить про те, що підприємство у звітному році виготовляло більш дорогу продукцію.
У 2013 р. величина чистого доходу (виручки) від реалізації знизилась на 472 тис грн. (або на 0,7%), що говорить про негативну тенденцію діяльності підприємства. Також, позитивний вплив здійснило зниження у 2013 р. величина собівартості реалізованої продукції на 5964 тис. грн. (або на 9,1%). Слід відмітити про зростання у 2013 р. величини адміністративних витрат на 3373 тис. грн. (або в 11,1 р.) та витрат на збут – на 1128 тис. грн. (або на 41,9%).
Слід відмити про зниження витрат на 1 гривню реалізованої продукції у 2013 р. на 8,2 коп., що розглядається як позитивна зміна.
Аналіз фінансових результатів на протязі 2012-2013 рр. свідчить про отримання підприємством чистого збитку. Але, варто зазначити, що у 2013 р. величина збитку знизилась на 1335 тис. грн. (або на 87,5%), що позитивно характеризує діяльність підприємства.
Собівартість використаних матеріальних ресурсів у 2013 р. знизилась на 1763 тис. грн. (або на 3,4%). Показник матеріаловіддачі зріс на 2,8%, показник матеріаломісткості знизився на 2,7%. Дана динаміки зміни показників, свідчить про покращення використання на підприємстві матеріальних ресурсів.
Середня облікова кількість персоналу основної діяльності у 2012 р. складала 324 особи. У 2013 р. ця величина збільшилась на 37%, та склала 312 особи. Зважаючи на зменшення кількості персоналу продуктивність праці одного робітника знизилась на 1,3%.
У 2012 р. знизився показник фондовіддачі по продукції у 2,5 р., що свідчить про зниження ефективності використання основних засобів.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів у 2013 р. зріс 12,5%, що являється негативним моментом використання оборотних коштів.
2.2 Аналіз фінансового стану, ділової активності, кредитоспроможності, та ймовірності банкрутства ПП Фірма «Гармаш»
У фінансовому стані підприємства знаходять відображення у вартісній формі загальні результати роботи підприємства з управління фінансовими ресурсами.
Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами:
- прибутковість роботи підприємства;
- оптимальність розподілу прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства після сплати податків і обов'язкових платежів;
- наявність власних фінансових ресурсів не лише мінімально-необхідного рівня для організації виробничого процесу і процесу реалізації продукції;
- раціональне розміщення основних і оборотних фондів;
- платоспроможність та ліквідність.
Якщо підприємство досягає в цих напрямках необхідних параметрів то фінансовий стан підприємства вважається стабільним. Фінансовий стан підприємства не може бути стійки, якщо воно не отримує прибутку у розмірах, що забезпечують необхідний приріст фінансових ресурсів спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази підприємства та їх соціальної сфери.
Першочерговий завданням фінансової служби підприємства є фінансовий контроль за виконанням планів та завдань по випуску високорентабельної, конкурентоспроможної продукції за зниженням витрат на виробництва, запровадження режиму економії матеріальних ресурсів та управління виробництвом.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої комерційної і фінансової діяльності, що вищі показники виробництва і реалізації продукції робіт і послуг, нижча їх собівартість, то вища рентабельність і вищий прибуток, то кращим є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану з виробництва і реалізації відбувається підвищення собівартості продукції, робіт, послуг, зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства його платоспроможності.
Залежно від інформаційного забезпечення та поділу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану останній поділяється на внутрішньогосподарський та зовнішній фінансовий стан підприємства.
Фінансовий стан будь-якого підприємства виражається у співвідношенні структур його активів і пасивів, тобто засобів підприємства і їх джерел.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є визначення якості фінансового стану, вивчення причин його поліпшення або погіршення за певний період, підготовка рекомендацій для підвищення фінансової стійкості і платоспроможності підприємства. Ці завдання вирішуються на основі дослідження динаміки абсолютних та відносних фінансовий показників і розподіляються на такі аналітичні блоки, як:
- структурний аналіз активів і пасивів підприємства;
- аналіз фінансової стійкості;
- аналіз платоспроможності, здатності (ліквідності);
- аналіз фінансових результатів.
Інформаційними джерелами для розрахунку показників і проведення аналізу і річна і квартальна бухгалтерська звітність.
До основних методів аналізу фінансового стану відносять:
- горизонтальний, тобто визначення абсолютних і відносних змін величин різних статей балансу за певний період;
- вертикальний - обчислення питомої ваги окремих статей у підсумку балансу, тобто визначення структури активів і пасивів на певну дату;
- трендовий полягає у зіставленні величин балансових статей за кілька років для виявлення тенденцій, що переважають у динаміці показників;
- коефіцієнтний зводиться до вивчення рівнів і динаміки відносних показників фінансового стану, які вираховують, як співвідношення величин балансових статей чи інших абсолютних показників одержаних на основі звітності і даних бухгалтерського обліку. При аналізу фінансових коефіцієнтів їх значення зіставляють з базовими величинами, а також вивчають динаміку за звітний період і за кілька суміжних звітних періодів.
Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення та усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.
Магістр