Зміст
Вступ
1. Сутність єдиного податку, особливості його нарахування і сплати
2. Організація обліку на підприємстві – платнику єдиного податку
3. Аналіз і контроль господарських операцій на підприємствах малого бізнесу
Висновки
Список використаних джерел
Малі та середні підприємства відіграють важливу роль у глобальній економіці. Зокрема, малі та середні підприємства становлять 95,77% бізнесу в ЄС, понад 97% усіх компаній азіатсько-тихоокеанського регіону та охоплюють 99,7% усіх працівників США. В Україні МСП реалізують 54,4% продукції, охоплюють 61% усіх зайнятих працівників.
Поряд із тим гармонізація фінансової звітності на основі МСФЗ та відсутність окремих законодавчих вимог для обліку діяльності малих підприємств у багатьох країнах і в Україні потребує диференційного підходу до регулювання цих питань.
Диференціація вимог щодо обліку та звітності передбачає вирішення низки практичних питань, зокрема визначення критеріїв МСП, діапазонів значень у межах обраних критеріїв, підходів і сфер спрощення, правил аудиту. Найдискусійнішим залишається питання щодо критеріїв виокремлення МСП.
В законодавстві України існують непорозуміння щодо критеріїв віднесення до малих підприємств. Податковий кодекс України, що набув чинності з 1.01.2011 року не містить окремих положень для малих підприємств. Але в статті 154 Податкового кодексу відмічено умови звільнення від податку на прибуток. В той же час вступає в дію з 1.04.2011 року Наказ «Про внесення змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва». В стандарті вказано, що суб'єктами малого підприємництва є юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 Податкового кодексу.
Отже, критерії віднесення до суб'єктів малого підприємництва згідно з Податковим кодексом України:
- підприємства, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду відображається наростаючим підсумком з початку року та не перевищує трьох мільйонів гривень; нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають у трудових відносинах, є не менш, ніж дві мінімальні заробітні плати;
- утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
- діючі підприємства, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом періоду не перевищувала 20 осіб.
Зауважимо, що саме для таких підприємств застосовується на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток.
Малі підприємства мають право самі вибирати форму обліку, вони можуть пристосовувати реєстри обліку до специфіки своєї роботи.
Аналітичний і синтетичний облік на малих підприємствах можна вести у типових реєстрах, що рекомендовані Міністерством фінансів України наказом від 25.06.2003 р. №422.
Дослідивши основні принципи організації обліку малих підприємств маємо відмітити:
- бухгалтерський облік малих приватних підприємств здійснюється з використанням загального Плану рахунків та журнальної форми обліку або автоматизованої;
- фінансова звітність складається відповідно до П(С)БО 25 у вигляді двох форм - Баланс (ф.№1-м) та Звіт про фінансові результати (ф.№2-м).
Такий підхід до ведення обліку, на нашу думку лише ускладнює відображення господарських операцій та призводить до не співставлення показників, адже фінансову звітність підприємства складають спрощену, що потребує застосування спрощеного, а не загального Плану рахунків.