Зразок роботи
1.1. Облікові аспекти визначення економічного змісту поняття ”поточні зобов’язання” підприємства
В результаті утворення певного підприємства його первинний капітал утворюється з певних коштів та майна, які належать засновникам. Даний капітал має назву власного капіталу. В наступній своїй роботі даний суб'єкт господарювання здатен застосовувати тільки свій власний капітал, що по нинішнім міркам вважається ознакою незалежності та стійкості. Проте він не матиме можливості розширити власні масштаби діяльності, оскільки його власні ресурси не здатні забезпечити постійний ріст його обсягів. У разі коли підприємство застосовуватиме, крім свого особистого, ще й залучений капітал, то це допоможе збільшити діяльність підприємства, що призведе до збільшення прибутку організації, тобто збільшення власного капіталу.
Самі перші спроби економічного визначення зобов'язань відносяться до кінця ХІХ століття. Так Ф.В. Єзерський (1836-1916 рр.) стверджував, що з економічної точки зору підприємства можуть мати зобов'язання лише перед власником, це означає, що предметом обліку може бути капітал. А вся інша кредиторська заборгованість являється невід’ємною складовою капіталу, і підприємства, передусім його працівників, куплені працюючі машини за готівку або в кредит, головне – що дані машини приноситимуть прибуток [66, с. 286]. Отже з його, визначення можна зробити висновок, що кредиторську заборгованість Ф.В. Єзерський відносив до капіталу, що він зменшував на величину дебіторської заборгованості.
Зобов’язання являються головню складовою в цілісній системі цивільно-правових понять. Аналізуючи зобов’язання, можна стверджувати, що вони відносяться до числа головних правових засобів, що відображають обіг товару на різних етапах людського розвитку. В кожній державі світу розглядали та розуміли сутність зобов'язань зовсім по-різному. Наприклад, італійські дослідники стверджували, що сутність бухгалтерської науки полягає у зміні зобов'язань та прав людей, які брали активну участь в господарському процесі. В італійській юридичній школі досить добре пояснювали усі факти господарського життя, які стосувалися обліку виконання договорів. У 17 ст. в більшості міст Німеччини було таке правило: загальний обсяг зобов'язань пов’язаних з боргом, має відображуватись в бухгалтерських книгах, визнаватися судом до присяги на Біблії в пів суми після – в повній. В Іспанії в одній з найперших країн, було проведено державну регламентацію обліку. Досить знаменитим науковцем Іспанії, що займався дослідженням зобов'язань був є Берналь Діас дель Кастильо. Позиції, бухгалтерів Австро-Угорщини, Німеччини та Швейцарії були єдиними. Стан теорії в цих країнах був доволі низьким. Найвідомішими бухгалтерами Швейцарії були І.Ф. Шер, що був представником юридичного напрямку, та Ф. Гюглі, що представляв напрямок економіки.
В наш час існують різні трактування щодо визначення поняття ”зобов'язання” в економічній теорії, праві та бухгалтерському обліку. Так, юридичний зміст зобов'язань регулюється Цивільним та господарським кодексами України. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку і відображення у фінансовій звітності зобов'язань підприємства визначає П(С)БО 11 ”Зобов'язання” та НП(С)БО) 1 ”Загальні вимоги до фінансової звітності”.
Магістр