Грошово-кредитна політика та механізм її реалізації в Україні (ID:1147110)

ВСТУП Актуальність теми. Провідне місце в якісній трансформації української економіки займає використання грошово-кредитної політики, спрямованої на підвищення ефективності формування та реалізації загальнодержавної економічної політики. Грошово-кредитна та фінансова підтримка, активізація економічної діяльності на основі удосконалення існуючих грошово-кредитних інструментів, методів і важелів, а також розробка ефективного механізму грошово-кредитного регулювання національної економіки повинні бути пріоритетами загальнодержавної стратегії економічного розвитку. Їх впровадження на практиці дозволить економіці розвиватися в якісно новому напрямі, проголошеному у Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2004-2015 роки “Шляхом європейської інтеграції”. Успіх реалізації грошово-кредитної політики та забезпечення її позитивного впливу на розвиток національного господарства багато в чому залежать від наявності в країні ефективної системи державного управління, скоординованості дій державних регуляторів, як на рівні розробки загальної економічної стратегії, так і на рівні прийняття тактичних операційних рішень. Через систему державного управління шляхом застосування відповідного інструментарію, до якого належать і інструменти грошово-кредитної політики, держава здійснює регулювання національної економіки, забезпечуючи її розвиток та стійкість до зовнішніх шоків та загроз. Водночас грошово-кредитна політика, є однією із сфер суспільних відносин і сама виступає об’єктом управління з боку відповідних державних інституцій, провідне місце серед яких належить Національному банку України. Реалії сьогодення спонукають до пошуку шляхів підвищення ефективності використання інструментів грошово-кредитної політики. Розгортання кризових явищ в українській економіці виявило гострі кути та проблемні питання в реалізації грошово-кредитної політики, які знижують її ефективність як інструмента макростабілізації і розвитку. Хоча за роки становлення ринкової системи в Україні було сформовано основні складові інституційного забезпечення грошово-кредитної політики і запроваджено сучасний грошово-кредитний інструментарій, застосування Національним банком ринкових методів і інструментів грошово-кредитної політики характеризується досить низькою ефективністю. Дискусійним залишається питання визначення ступеня незалежності Національного банку від інших органів державного управління в питаннях формування й реалізації грошово-кредитної політики. Відсутність належної взаємодії між Кабінетом Міністрів України та Національним банком України у питаннях взаємоузгодженості фіскальної та грошово-кредитної політик, забезпечення національного господарства необхідними фінансовими ресурсами, своєчасного проведення превентивних заходів щодо запобігання виникнення кризових явищ в економіці ставить під загрозу виконання принципів управління грошово-кредитною політикою. Перш за все, мова йде про забезпечення ефективності в досягненні цілей грошово-кредитної політики, ефективності використання її інструментів та адекватності цих інструментів існуючим економічним умовам. Грошово-кредитна політика продовжує залишатися суперечливою, закритою і недостатньо зрозумілою, що не сприяє формуванню належної довіри до монетарної влади з боку суб’єктів господарювання й населення. Стрибкоподібні зміни валютного курсу, значні інфляційні очікування, високі процентні ставки багато в чому є наслідком низької ефективності функціонування системи державного управління грошово-кредитною політикою. Отже, перед Україною постає важливе завдання – підвищення дієвості державного управління грошово-кредитною політикою для забезпечення позитивного впливу останньої на розвиток національного господарства в умовах глобальної фінансової кризи. Регулювання економічних процесів відбувається з використанням різноманітних інструментів, зокрема, бюджетних, податкових, інституційних та грошово-кредитних. Однак, виходячи з лагу між прийняттям відповідного управлінського рішення та фактичним його впровадженням, грошово-кредитні важелі за терміновістю більш дієві, тому що наслідки впливу останніх, як правило, відчуваються протягом півроку, чого не можна стверджувати відносно бюджетно-податкових інструментів, ефективність яких простежується лише через декілька років. У зв’язку з цим тема дослідження є важливою і потребує подальшої розробки. Поглиблення ринкових реформ в економіці України ставить на порядок денний завдання стабілізації і переходу до сталого економічного зростання, структурної модернізації економіки. Досягнення таких завдань вимагає адекватного грошово-кредитного регулювання. Грошово-кредитне регулювання в сучасних економіках відіграє важливу роль у стабілізації економічної кон’юнктури і досягненні цілей державного регулювання економіки. Трансформаційні процеси в українській економіці пов’язані з постійним розширенням можливостей грошово-кредитного регулювання, його методів та інструментів. Грошово-кредитне регулювання в процесі ринкових реформ постійно модифікується, змінюючи характер впливу на економічні процеси. Проблема формування та реалізації грошово-кредитної політики у вітчизняній літературі висвітлена досить широко. Наукові праці О.П. Білик, С.Я. Боринця, О.Д. Василика, А.Н. Гальчинського, В.М. Гейця, Н.І. Гребеник, О.В. Дзюблюка, Л.І. Дмитриченко, Г.О. Дорошенко, А.О. Єпіфанова, Т.А. Коляди, В.Л. Кротюка, І.О. Лютого, М.І. Макаренка, А.М. Мороза, А.С. Морозова, Р.В. Рака, М.І. Савлука, І.В. Сала, В.С. Стельмаха, О.А. Стороженка, В.М.Федосова, В.А. Ющенка, О.Б. Яфіновича присвячені різноманітним аспектам зазначеної проблеми, зокрема особливостям застосування відповідних грошово-кредитних інструментів та регулюванню у фінансово-кредитній системі. Серед зарубіжних авторів, які досліджували питання використання інструментів грошово-кредитного регулювання, слід відмітити Ф. Мишкіна, П. Роуза, Дж. Сінкі, І. Фішера, М. Фрідмена та інших. Проте в їх роботах практично не досліджувалася проблема використання грошово-кредитних засобів у регулюванні національної економіки. Виходячи з цього, важливого теоретичного та практичного значення на етапі сучасної економічної трансформації України набуває саме аналіз форм, інструментів, методів і важелів грошово-кредитного впливу на економічні процеси, а також визначення місця центрального банку країни у реалізації загальнодержавної політики економічного розвитку. Існує об’єктивна необхідність вибору оптимального напряму використання грошово-кредитних важелів з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки, а також удосконалення грошово-кредитного механізму регулювання національної економіки. Усе вищевикладене й обумовило вибір об’єкта дослідження, актуальність теми, її теоретичну та практичну значимість, сформувало структуру магістерської роботи. Мета і задачі дослідження. Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних та практичних аспектів грошово-кредитної політики та механізму її реалізації в Україні. Для практичного досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступний комплекс задач: - розглянути сутність та поняття грошово-кредитної політики; - дослідити інструменти грошово-кредитної політики; - вивчити зарубіжний досвід реалізації грошово-кредитної політики; - розглянути інституційно-правове забезпечення реалізації грошово-кредитної політики; - провести аналіз впливу грошово-кредитних важелів на реалізацію грошово-кредитного механізму; - розглянути вплив грошово-кредитного регулювання на інвестиційні процеси; - дослідити інфляційне таргетування як пріоритетний напрям грошово-кредитного регулювання; - побудувати модель взаємозв’язку впливу грошово-кредитної політики на макроекономічні показники розвитку економіки України. Об’єктом дослідження є процес грошово-кредитного регулювання економічних відносин на загальнодержавному рівні. Предмет дослідження – сукупність економічних відносин, які виникають у процесі використання засобів грошово-кредитного регулювання з метою забезпечення сталого розвитку національної економіки. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у роботі було використано такі методи: аналіз і синтез; системно-логічний метод; методи систематизації і узагальнення, класифікаційно-аналітичний метод; статистично-аналітичні методи. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Національного банку України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, дані міжнародних організацій, монографії і науково-аналітичні праці вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріали міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференцій, а також дані офіційних періодичних видань Національного банку України. Апробація проведеного дослідження. Основні положення та результати виконаного наукового дослідження стали основою для розробки та впровадження комплексу заходів у Національному банку України з підвищення ефективності механізмів реалізації грошово-кредитної політики в Україні. Обсяг і структура магістерської роботи. Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Магістерська робота виконана на 138 сторінках комп’ютерного тексту, містить 21 таблицю, 17 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел складається із 87 найменувань.