Зразок роботи
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗОЛОТОВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВІВ
1.1. Сутність та призначення золотовалютних резервів
Формування золотовалютних резервів будь-якої держави світу є необхідною ланкою її валютної системи. Одним із головних завдань цієї політики є ефективне управління золотовалютними резервами. Відповідно до Закону України «Про Національний банк України» золотовалютні резерви — це резерви України, відображені у балансі Національного банку України, що включають в себе активи, визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для міжнародних розрахунків. Золотовалютні резерви є важливим інструментом НБУ для забезпечення внутрішньої і зовнішньої стабільності грошової одиниці України [1].
Використовувати золотовалютні резерви має право виключно Національний банк України на такі цілі:
для обслуговування зовнішнього боргу країни як перед урядовими установами, так і фінансовими структурами інших держав та міжнародних фінансових організацій;
з метою підтримки курсової стабільності шляхом проведення інтервенцій на валютному ринку;
покриття дефіциту платіжного балансу;
для забезпечення платоспроможності держави;
здійснення міжнародних розрахунків та платежів [1].
При цьому необхідно визначити основні джерела поповнення золотовалютних резервів, до яких відносяться такі :
валютні інтервенції центрального банку на валютному ринку;
купівля монетарного золота та іноземної валюти;
отримання доходів від операцій з іноземною валютою, банківськими металами та іншими міжнародно визнаними резервними активами;
залучення Національним банком України валютних коштів від міжнародних фінансових організацій, центральних банків іноземних держав та інших кредиторів;
використання певних валютних обмежень, зокрема, обов’язкових продажів частини експортної виручки (використовувався в Україні на етапі формування золотовалютних резервів країни) [4, ст. 24-29].
Слід зазначити, що обсяг та структура золотовалютних резервів залежить від таких факторів:
1. рівня розвитку зовнішньоекономічних відносин в країні, тобто від того, наскільки експортоорієнтованою є економіка країни та якою мірою країна залежить від імпорту;
2. рівня розвитку та стабільності банківської системи зокрема та національної економіки взагалі, а також значення найбільш важливих макроекономічних показників, таких як темпи росту реального ВВП, інфляція, зовнішній борг та інші;
3. напрямків валютної та монетарної політики;
4. орієнтації на участь країни у міжнародних фінансових ринках.
Структура золотовалютних резервів значною мірою залежить від особливостей елементів чинної у цей історичний період світової валютної системи, особливостей міжнародних розрахунків, ролі різних країн у світовій торгівлі та міжнародному поділі праці [4, ст. 24-29].
За умов функціонування золотого стандарту основна частка офіційних резервів, створю ваних центральними банками, припадала саме на золото, котре було не лише засобом міжнародних розрахунків, а й основним активом, що слугував забезпеченням внутрішнього банкнотного обігу в країні. Генуезька валютна система поклала початок активнішому нагромадженню іноземних валют у структурі золотовалютних резервів — головним чином розмінних на золото девізів — долара США, англійського фунта стерлінгів та французького франка.
Зі створенням Бреттон-Вудської валютної системи домінуючі позиції як у міжнародній торгівлі, так і у структурі валютних резервів зайняв долар США.
Зі зростанням ролі Західної Європи та Японії у світовій торгівлі у офіційних валютних резервах їх центральних банків відбулися адекватні зміни, що відображали валютний стандарт Ямайської системи.
До золотовалютних резервів нарівні із доларом США були також включені більш стабільні європейські валюти [6, ст. 422].
У сучасних економічних умовах структура золотовалютних резервів, що формуються в центральних банках більшості країн світу, включає в себе чотири основні компоненти (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Типова структура золотовалютних резервів [6, ст. 422]
У сучасній економічній літературі існує велика кількість зарубіжних та вітчизняних теорій щодо формування золотовалютних резервів різних країн, у тому числі і в України [6, ст. 422].
Серед досліджених матеріалів немає жодної практичної схеми щодо формування золотовалютних резервів. Оптимальний розмір золотовалютних резервів має важливе економічне значення, оскільки занижений обсяг їх погіршує платоспроможність держави на світовому ринку й обмежує регулятивні можливості держави у монетарній сфері, а завищений призводить до заморожування значної частини національного багатства країни на тривалий період. На рис. 1.2. наведена схема формування золотовалютних резервів в України.
Рис. 1.2. Джерела формування золотовалютних резервів в Україні [1]
Універсального правила оптимізації розміру золотовалютних резервів, придатного для будь-якої країни і в будь-яких умовах, не існує. У теорії фінансів та фінансового права існує поняття «коефіцієнт Ренді», за яким обсяг валютних резервів має складати не більш як 30 % державного бюджету. Найрозвинутіші країни Заходу намагаються дотримуватися мінімізації формування резервів для стабілізації процесів економіки [7].
Цінні папери станом на 01.10.2014 року займають найбільший сегмент золотовалютних резервів, складаючи 60,72 % від усієї маси, що дорівнює 9948,6 млн. дол. США; цінні папери представлені в офіційних резервах України як державні облігації інших країн, їхня зміна можлива через зменшення або збільшення їх вартості. Зміни в обсягах золотовалютних резервів можливі за рахунок надходження коштів від розміщення цих самих цінних паперів [6, ст. 422].
Другим сегментом за кількістю є вільноконвертована валюта, яка складає 29,7 %, що становить 4866,8 млн. дол. США. Кількість цієї частки структури резервів залежить та може змінюватися як від курсу, встановленого на цю валюту, так і від кількості виплат, проведених за рахунок платежів в іноземній валюті.
На сучасний момент виплати за заборгованостями країни здійснюються виключно іноземною валютою. За попередніми даними, станом на 1 листопада 2014 року обсяг міжнародних резервів України становив 12,587 млрд. дол. США в еквіваленті. Динаміка золотовалютних резервів у жовтні була обумовлена необхідністю підтримки НАК «Нафтогаз України» (майже 2 млрд. дол. США) у частині виконання нею гарантованих державою зобов’язань за борговими цінними паперами, а також здійснення платежів за поставками природного газу від європейських постачальників.
Крім того, у жовтні було своєчасно здійснено платежі з погашення та обслуговування державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті загальним обсягом 641 млн. дол. США, зокрема майже 233 млн. дол. США — Міжнародному валютному фонду [11].
На теперішній момент досить актуальним стало питання щодо залучення золотого запасу більшої частки, аніж є зараз. За даними Всесвітньої золотої ради (ВЗР), у другому кварталі центральні банки світу придбали 157,5 тонн золота, що в річному і квартальному еквіваленті являє собою ріст на 137,9 і 63 відсотки відповідно.
Головною метою управління золотовалютними резервами є максимізація їх використання, цього можна досягнути за рахунок підбору оптимального співвідношення складу резерву, підбору обсягу самого резерву та диверсифікацією валютного запасу [11].
Варто зазначити, що існує багато проблем з приводу управління, формування та використання золотовалютних резервів.
В Україні значно відчуваються проблеми, які лишають змоги повноцінно функціонувати офіційні резерви у сфері укріплення та підтримки української валюти та розрахунку на зовнішній арені.
Задля уникнення втрат щодо управління золотовалютними резервами необхідно:
слідкувати за змінами кон’юнктури на світових валютних ринках;
здійснювати прогнозні оцінки стану міжнародних розрахунків країни;
враховувати прогнозування коливань обмінних курсів;
враховувати різні чинники, які здійснюють вплив на обмінний курс національної валюти;
орієнтуватися на потреби обслуговування зовнішнього боргу.
Для проводження ефективної діяльності щодо регулювання золотовалютних резервів необхідно мати сукупність факторів, що відображають кількість резервів та їх якість [11].
Отже, формування та ефективне управління золотовалютними резервами держави є важливим завданням, поставленим перед НБУ. Накопичення золотовалютних резервів є основною умовою забезпечення реалізації державної економічної політики. Задля ефективного управління золотовалютними резервами України важливим етапом є їх планування. При формуванні та використанні золотовалютного резерву треба виходити не тільки з того, що він повинен бути якомога великий, скільки з того, що він має бути оптимальний. Формування оптимальної структури золотовалютних резервів Національним банком дає йому змогу належним чином виконувати власні функції з регулювання валютних відносин, передусім у плані підтримання зовнішньої стабільності національних грошей і рівноваги платіжного балансу.
Магістр