Зразок роботи
ВСТУП
Гроші як економічна категорія виникли з появою та розвитком товарного виробництва, розвиваються разом з ним, наповнюючись новим змістом та набуваючи нових форм.
За своєю сутністю гроші є особливим товаром, що відрізняється від інших товарів своєю специфікою, виступаючи як загальний універсальний товар — товар товарів завдяки своїй здатності обмінюватися на будь-який інший товар. Розвиток економічних відносин впливав і на еволюцію грошей, сприяв появі нових їх форм та їх вдосконаленню.
З розвитком інформаційних технологій форми грошей також змінюються. Р. Барр відзначає, що «гроші завжди мали різні форми у часі та просторі. Тому фізичні властивості не є визначальними для них: усі види грошей — срібні та золоті монети, банківські білети, чеки, банківські перекази є платіжними засобами; у них нема загальних фізичних властивостей, а деякі з них навіть не мають матеріального характеру».
З таким твердженням не можна погодитись, оскільки чеки та банківські перекази є грошовими сурогатами. Гроші мають виконувати повний спектр функцій, притаманний цій категорії, а грошові сурогати виконують лише деякі функції грошей, до того ж щодо обмеженого кола осіб, тому уявляється не досить коректним віднесення їх до категорії «гроші». Переконливішим є висновок Є. О. Алісова, який вважає грошові сурогати приватними грошима, які є платіжними засобами з обмеженою сферою застосування.
Гроші як категорію публічного права можна розглядати як фінансовий інструмент, який визначений законом як єдиний законний платіжний засіб, є універсальним посередником міни та може виконувати також функції засобу накопичення.
Правове регулювання емісії національних грошей є одним із структурних елементів грошової системи суверенної держави, яка включає також встановлені законом національну грошову одиницю, форми грошей,
види готівкових грошових знаків, форми грошового обігу та його регулювання.
Окремі аспекти цього питання досліджувались у роботах представників вітчизняної фінансово-правової науки Є. О. Алісова, Л. К. Воронової, І. Б. Заверухи, М. П. Кучерявенко, Т. А. Латковської, О. П. Орлюк, серед дослідників інших країн проблем грошової емісії торкались Є. М. Ашмаріна , К. С. Бєльський, О. М. Горбунова, М. В. Карасьова та інші. Однак у роботах зазначених авторів досліджувались загальні питання стосовно категорії грошей, вони не ставили за мету дослідження класифікації та принципів емісії готівкових грошових коштів. Досить ґрунтовні дослідження теоретичних питань щодо емісії грошей зроблено представниками вітчизняної економічної науки А. Гальчинським, А. М. Морозом, М. І. Савлуком, однак вони стосуються економічного аспекту теми.
Метою роботи є вивчення ряду питань, що стосуються питань щодо емісії грошей, механізму проведення емісії, сучасного стану готівкового обігу в Україні.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначено наступні завдання:
охарактеризувати роль і значення, сутність та види емісії;
дослідити основні нормативно-правові основи емісії грошей;
охарактеризувати сучасний стан готівкового обігу в Україні;
дослідити особливості та перспективи вирішення проблем банкнотної емісії.
Об’єктом дослідження є емісія грошей та особливості її здійснення.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів регулювання емісії грошей.
Інформаційною базою дослідження стали: періодичні видання теми дослідження, офіційні сайти Національного банку України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, Конституції України.
РОЗДІЛ 1
НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЕМІСІЇ ГРОШЕЙ
1.1. Поняття, сутність та види емісії
Емісія грошей являє собою випуск в обіг додаткової кількості грошових знаків і платіжних засобів, що викликає збільшення грошової маси.
Розрізняють емісію безготівкових грошей і готівково-грошову емісію.
В сучасних умовах емісія безготівкових грошей є первинною, оскільки перш ніж готівкові гроші з'являться в обігу, вони повинні відображатися у вигляді записів на рахунках комерційних банків. Таким чином, нові гроші надходять в обіг з банків в результаті здійснення кредитних операцій. В результаті основним принципом організації грошової системи держави є кредитний характер грошової емісії.
Мета емісії безготівкових грошей - задоволення потреби підприємств в оборотних засобах та інвестиціях. Вона здійснюється за допомогою зарахування додатково випущених грошей на кореспондентські рахунки в комерційних банках у вигляді кредитів центрального банку 2, ст. 390.
В умовах зростання виробництва або збільшення цін на товари постійно виникає додаткова потреба економіки і населення в грошах. Це викликає необхідність існування механізму емісії безготівкових грошей, що задовольняє цю додаткову потребу.
В умовах дворівневої банківської системи механізм емісії грошей діє на основі банківського мультиплікатора.
Банківський мультиплікатор - це процес збільшення (мультиплікації) грошей на депозитних рахунках комерційних банків у період їхнього руху від одного комерційного банку до іншого 2, ст. 390.
Існують банківський, кредитний та депозитний мультиплікатори. Вони характеризують механізм мультиплікації грошей з різних позицій.
Банківський мультиплікатор - це процес збільшення грошей з позиції суб'єктів мультиплікації, тобто тих, хто мультиплицирує гроші. Даний процес здійснюється комерційними банками. Один комерційний банк не може мультиплікувати гроші, їх мультиплицирует система комерційних банків.
Кредитний мультиплікатор розкриває механізм процесу мультиплікації, те, що мультиплікація може здійснюватися тільки в результаті кредитних операцій комерційних банків.