Зразок роботи
Вступ
В Україні з початку 90-х років ХХ ст. і до сьогодні відбуваються специфічні трансформації, пов’язані з переходом від планово-командної економіки до економіки ринкового типу. На перших етапах перехідного періоду існувала концепція майже повної відмови від державного регулювання і втручання держави в економічні процеси, але вже з другої половини 90-х років відзначається поступове визнання доцільності такого втручання, принаймні в підприємницьку діяльність, інвестиційно-інноваційну політику, соціальну сферу. Якщо виходити із прийнятої класифікації країн за ступенем їх економічного розвитку (розвинені, середнього рівня розвитку та слабко розвинені), то слід визнати, що в кожній з груп тим чи іншим чином в економічній структурі певне місце посідає держава, тобто існує державний сектор. За соціалістичних умов господарювання суспільна власність вимагала майже повного одержавлення економіки. Відносно капіталістичної економіки діяли і діють інші фактори: досить швидкі науково-технологічні зміни та процес інформатизації сприяють суттєвому підвищенню ступеня усуспільнення виробництва і капіталу, їх певної демократизації і соціалізації за участю держави. З останньої третини минулого століття спостерігається посилення ролі держави в країнах капіталістичної економіки. Частка державних витрат у ВВП розвинених країн світу (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Італія, інші країни ЄС, Японія, Південна Корея та інші) складає від 30% до 40%, хоча різниця по країнах є суттєвою. Тому нове століття позначилося поширенням державної сфери діяльності майже повсюдно.
Головним завданням розвитку економіки України на сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання. У його здійснені важливу роль відіграє промислова сфера, яка впливає на інтенсивний розвиток інших галузей і виробництв. Історично склалося так, що у промисловості, як і в економіці в цілому, домінуючим був державний сектор. Перехід економіки України до ринкових відносин супроводжується процесами роздержавлення та приватизації, що веде до скорочення масштабів державного сектора, і потребує формування сучасних підходів до управління цим сектором у нових економічних умовах. Державне втручання припускає підвищення ефективності підприємницької функції держави, бо як власник держава зацікавлена в ефективному функціонуванні та розвитку своїх підприємств, які включені у загальнонаціональний оборот капіталу, взаємодіють із приватним капіталом. Тому ефективне управління підприємствами державного сектора сприяє досягненню позитивних макроекономічних результатів у цілому.
Таке вимагає вирішення теоретичних проблем та підготовки практичних рекомендацій щодо реформування державного сектору економіки.
Дослідженням у цій сфері присвячено роботи багатьох зарубіжних учених: П.Самуельсона, Б.Сорде, Дж.Стиглиця, Р.Макгрейва, К.Макконелла, С.Брю, Л.Абалкіна, Є.Балацького, А.Радигіна, А.Савченка, а також вітчизняних економістів, серед яких О.Амоша, С.Аптекар, В.Байцим, І.Булєєв, Г.Волинський, А.Гальчинський, В.Геєць, В.Голіков, В.Гош, І.Жадан, А.Канов, Л.Кузьменко, В.Ларцев, В.Логвиненко, І.Лазня, С.Мочерний, Б.Пасхавер, О.Поважний, А.Покритан, Г.Рибалкін, Л.Тараш, М.Чечетов, Л.Червова, М.Чумаченко. З огляду на той факт, що практика реформування вітчизняної економіки потребує наукового осмислення трансформаційних процесів, дослідження і систематизація теоретико-практичних аспектів управління державним сектором промисловості є важливою проблемою сучасної економічної науки і практики.
Основна мета курсової роботи полягає у дослідженні особливостей реформування державного сектору економіки України та сутність економічних відносин у межах державної власності.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:
• розглянути реформування державного сектору в перехідній економіці;
• дослідити правові аспекти державної власності;
• проаналізувати проблеми та шляхи вирішення державного сектору.
Предметом курсової роботи є економічні відносини, які виникають в процесі реформування державного сектору економіки України. Об’єктом курсової роботи є реформування державного сектору економіки України. Курсова робота складається із двох розділів, в яких послідовно аналізується поставлена проблема.
Основу методології дослідження становлять фундаментальні праці вітчизняних і зарубіжних учених, які займаються проблемами державної власності та державного сектора економіки. У ході дослідження було використано загальнонаукові методи пізнання, що надало можливостей забезпечити вірогідність одержаних результатів, завершеність і комплексність дослідження:
діалектичний метод (зокрема в аналізі еволюції теорій і концепцій щодо економічної ролі держави);
метод системного і історичного підходу (у виявленні закономірностей, особливостей і тенденцій державного сектора економіки);
абстрактно-логічний метод (в аналізі особливостей формування соціальної сфери та соціальної політики держави в ринковому середовищі);
графічний метод (в аналізі трансакційних витрат за умов дії механізму регулювання економіки через співіснування плану і ринку);
загальнонаукові методи пізнання: формальної логіки (аналіз і синтез, індукція і дедукція), системний аналіз, в тому числі статистичного матеріалу.
У якості інформаційної бази дослідження використано монографічні і дисертаційні роботи зарубіжних і вітчизняних учених, законодавчі і нормативні акти України, офіційні статистичні дані, інші фактологічні матеріали.
Магістр