Вплив тінізації економіки на забезпечення національної безпеки у державі (ID:237430)

Таблиця 10 – Узагальнення досвіду щодо детінізації економічної системи в європейських країнах Досліджувана країна Заходи щодо детінізації Польща Заборона ведення господарської діяльності тих фізичних осіб, які раніше вчинили серйозний податковий злочин. США Посилення ролі державних спеціальних служб у контролі за поширенням тіньової економіки в країні та їх взаємодію із державною структурою в цілому. В Україні схожі функції повинні виконувати співробітники Служби безпеки України (СБУ). Франція Обмеження можливості проведення експортно-імпортних операцій національними суб’єктами господарювання з компаніями в офшорних зонах, оскільки це не дало б змогу у деяких випадках завищити або занизити ціни товарів порівняно зі світовими і при цьому ухилитися від сплати податків та отримати додатковий прибуток на різниці в цінах. Великобританія Підвищення рівня довіри громадян до влади, посилення незалежності судів, віддавши їх під громадський контроль, посилити покарання за хабарництво. Німеччина Оптимізація податкової системи, спрощення механізму обчислення розмірів податків, зниження ставок відрахувань із заробітної плати тощо. Для того, щоб ефективно вдосконалити вітчизняну економіку і підняти її до рівня розвинених європейських країн, потрібно вивчати досвід зарубіжних держав та імплементувати ті позитивні інструменти фінансової політики, що є в цих країнах, адаптуючи їх з врахуванням особливостей вітчизняної економіки з врахуванням окремих складових тінізації: корупцією, економічною кіберзлочинністю, «відмиванням» грошей через офшорні зони. 3.2. Детінізація економіки, як пріоритет національної безпеки України Тіньова економіка функціонує поряд з легальною економікою. Певний її рівень притаманний кожній країні у світі (10—15 % від ВВП). Водночас наявність тіньової економіки суперечить державному устрою та закону. Структурними складовими тіньової економіки є: кримінальна діяльність, неформальна та фіктивна діяльність. Причини виникнення тіньової економіки можуть бути класифіковані за часом, тобто мати короткострокове, середньострокове та довгострокове джерела утворення. Збільшення рівня тіньової економіки до 40—50 % ВВП є критичним, а за оцінками багатьох експертів рівень тіньової економіки в Україні становить близько 50 %. Основними заходами щодо детінізації економіки мають бути: — "амністія" капіталів некримінального походження, в першу чергу тих, що спрямовуються в інноваційну сферу та інші суспільно значущі та пріоритетні сектори; — запровадження додаткових податкових стимулів до нагромадження та інвестування коштів в інноваційний сектор юридичними особами, які пропонується надавати за фактичними результатами діяльності; — звуження фінансової бази тіньового господарювання через зменшення рівня оподаткування фізичних осіб на величину документально підтверджених коштів, витрачених на розвиток людського капіталу; — реальне і радикальне спрощення погоджувальних та дозвільних процедур щодо здійснення підприємницької діяльності, особливо в інноваційній сфері; — обов'язкове обгрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму (житла, земельних ділянок, транспортних засобів та предметів розкоші); — залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства; — розробка нових рекомендацій та впровадження наявних теоретичних розробок щодо виявлення напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідації виявлених схем іллегалізації капіталу тощо. Основною метою детінізації економіки України є створення необхідних умов для покращення інвестиційного клімату, зниження податкового та регулятивного тиску на підприємницьку діяльність, захист прав власності та трудових відносин. Дані реформи також дадуть поштовх до забезпечення економічного розвитку, що за умов високих показників тіньової економіки є неможливим.