Зразок роботи
Актуальність роботи. З поняттям «документ» знайома кожна людина. У сучасному світі воно супроводжує нас від самого народження. Будь-яка діяльність, яка потребує певного засвідчення, узаконення, фіксування неодмінно пов’язана саме з документом. За його допомогою ми не тільки засвідчуємо справжність, достовірність подій, фактів, дій, але й вивчаємо історію, культуру народу. Саме за допомогою документів нам відомі події і персони з часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Гетьманщини тощо. Хоча сьогодні більшість людей асоціює «документ» з папером, який має юридичну силу, проте, це поняття представлялося у різні часи та різних сферах по-різному так, як і сама наука про документ. Кожному історичному періоду притаманні явища, які впливали на формування поняття «документ» та, власне, і на становлення документознавчої науки в цілому. Над даною проблемою працювало багато дослідників в різні часи і кожен з них трактував ці поняття з власної точки зору.
Вищезгадану проблему піднімали ще мислителі античності. Грецький філософ Геродот вивчав офіційні документи канцелярій Ахеменідів, перекладені на грецьку мову й поширені в полісах Малої Азії. Аристотель, цікавився не тільки семантичною характеристикою творів, а й їхньою структурою, внутрішньою формою. Значно підвищився статус документа, як юридичного акта, за умов феодального права, особливо коли це стосувалось питань володіння землею й людьми. У 1276 р. побачила світ праця цюріхського каноніка Конрада з Муре під назвою "Samma de arte prosandi", де розглядались питання перевірки документів на автентичність, можливості застосування підроблених печаток тощо. Формування наукових дисциплін про документ пов'язане також із розвитком центрів їх збереження. Прикладом цього є створення в 1480 р. папської реєстратури («таємної бібліотеки» папи Сікса ІV) та дещо пізніше Архіву державних паперів в Англії.
Однак фундаментальні основи науки, що розглядається, були закладені в першій половині XX ст. у навчальному курсі професора Московського державного історико-архівного інституту М. Вишневського «Теорія і техніка архівної справи» (1936 р.), який містив розділ «Загальне діловодство». Велике значення у розвитку науки про документ займає період Радянського Союзу. Починаючи з 1942 р. проф. К. Мітяєв деталізував свої підходи до науки про документ у курсі «Теорія і практика архівної справи"»[38], одним з розділів якого було «Загальне документознавство».
Значний внесок внесок у формування документознавчої науки зробили такі вчені як Ю. Палеха [41–44], С. Кулешов [27–31], Н. Кушнаренко [32–34], Г. Швецова-Водка [56–59], К. Кислюк [23].
Зважаючи на безперервний розвиток документознавства як науки в умовах інформатизації суспільства, у процесі якого виникають нові особливості, що впливають на документознавчі визначення і поняття, актуальність теми зумовлена пошуком головних факторів і процесів, які формують і сьогодні концепції вчених щодо визначення суті документа.
Метою роботи є дослідження еволюції значення документа як соціального явища від античності до сучасності, враховуючи концептуальні підходи вчених, та аналіз законодавчого документу, який підкреслює цінність такого процесу, як електронний документообіг який є новим явищем в інформаційному комп’ютеризованому світі.
Мета дослідження обумовила необхідність розв’язання таких конкретних завдань:
• пояснити причини виникнення науки про документ;
• проаналізувати особливості становлення науки про документ;
• дослідити поняття «документ» і фактори які впливали на його трактування ;
• зосередити увагу на основних концепціях науки про документ;
• вивчити нову редакцію «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовці до передавання на архівне зберігання».
Об’єктом курсової роботи виступає документознавство як наука.
Предмет дослідження - документ як носій інформації з усіма його особливостями.
Стан наукової розробки теми залишається розкритий не повністю. Хоча слід відмітити, що над ним працювало досить багато дослідників : П. Оттле [40], К. Мітяєв [37, 38], С. Кулешов [27–31], Н. Кушнаренко[32– 34], А. Сокова [49], Г. Швецова-Водка [56–59], Ю. Столяров [52, 53] та ін. Вони намагалися визначити суть понять «документ» та «документознавство». Проте більшість з них сформовували дані визначення з точки зору сфери їхнього застосування. Так, на думку Н. Зінов’євої, документознавство є «методологічною платформою» бібліографії й «включає до власної структури теоретичні розділи книгознавства», але відмежовується від книгознавства як самостійної галузі знання [22].
У своїх працях [52, 53] Ю. Столяров, пропонує по-різному визначати поняття «документ», залежно від мети його використання: для практичної діяльності, для правового регулювання чи для загальної науки про документ.
У сучасному українському документознавстві розвиваються чотири основних концепції : «архівно-діловодна» – С. Кулешова , «інформаційна» – М. Слободяника, «неокомунікаційна»– Г. Швецової-Водки, Н. Кушнаренко – «бібліотекознавча».
Погляди на поняття «документ» і науки про документ в цілому в тій чи іншій мірі відрізняться серед дослідників. Кожен з них трактував свою точку зору. Саме тому необхідно сформувати ці знання в єдине, щоб визначити ступінь дослідження теми і визначити пріоритети її вивчення на майбутнє.
Методи дослідження. При написанні даної роботи були використані: системний, логічний, історичний методи, метод аналізу і синтезу, порівняння, узагальнення, джерелознавчий аналіз.
Новизна роботи полягає в тому, що на основі використаних джерел проаналізовано основні концепції і поняття та взято нову редакцію Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовці до передавання на архівне зберігання, яка істотно впливає на всі типи роботи з електронними документами.
Практичне значення курсової роботи полягає в тому, що її матеріали можна користуватися при дослідженні або ознайомленні з історією та розвитком науки про документ, підготовці до семінарських занять та проведені лекцій.
Структура курсової роботи складається зі змісту, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел та літератури.
Магістр