Особливості радіоактивного забруднення місцевості і зараження повітря при аваріях на АЕС (ID:1127074)

Вступ Радіаційно-небезпечні об'єкти (РНО) представляють особливий клас потенційно небезпечних виробництв, і серед них виділяються такі типові об'єкти як атомні електростанції (АЕС), підприємства, що займаються виробництвом ядерного палива, переробкою відпрацьованого ядерного палива і утилізацією радіоактивних відходів, науково-дослідницькі та проектні організації, які взаємодіють з ядерними реакторами, а також ядерні енергетичні установки, що знаходяться на транспортних об'єктах. Радіаційні аварії - це події, при яких стається непередбачений викид (виход) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, які не передбачені для нормальної експлуатації радіаційно-небезпечних об'єктів, і ці викиди перевищують безпечні норми. Радіаційні аварії на РНО можуть приймати дві основні форми: перша - це аварії, які виникають в результаті вибуху або руйнування РНО, які супроводжуються викидом радіонуклідів у навколишнє середовище; друга - аварії, що виникають внаслідок вибухової ядерної реакції, і в таких випадках забруднення навколишнього середовища відбувається аналогічно до наслідків наземного ядерного вибуху. Найнебезпечнішими з усіх видів радіаційних аварій є аварії на АЕС. Розповсюдження та масштаби радіоактивного забруднення території під час аварії на АЕС залежать від типу реактора, характеру вибуху (тепловий або ядерний), ступеня пошкодження реактора, метеорологічних умов та рельєфу місцевості. Деякі АЕС використовують водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), де вода виступає одночасно як теплоносій і сповільнювач, або канальні реактори великої потужності (РВПК-1000, РВПК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода використовується як теплоносій і циркулює через канали, що пролягають через активну зону реактора.