Оцінка екологічної безпеки Здолбунівського району (ID:131307)

1.2. Екологічні закони та головні принципи екологічної безпеки Існування будь-якої системи ґрунтується на основоположних началах, якими слугують принципи екологічної безпеки. Даною проблемою опікувалося чимале коло дослідників. Прикладом, Б. Коммонер сформулював чотири екологічні закони: 1. Усе пов'язане з усім. 2. Усе повинно кудись подітися. 3. Природа знає краще. 4. Ніщо не дається задарма. Відомий російський дослідник БЛ. Вернадський сформулював наступні закони. Заков біогенної міграції атомів. Сутність цього закону зводиться до того, що хімічні елементи поширюються на поверхні планети за участю живої речовини. Закон константності живої речовини. Кількість живої речовини в біосфері є величиною постійною. Закон фізико-хімічної єдності живої речовини. Уся жива речовина Землі за фізико-хімічним показником єдина. Шкідливе для однієї частини живої речовини не може бути нейтральним для її іншої частини, або: шкідливе для одних видів істот шкідливе для інших. За цим законом, будь-які фізико-хімічні агенти, смертельні для одних організмів (наприклад, пестициди), обов'язково завдають шкоди іншим організмам. Уся відмінність полягає лише у різній стійкості видів до токсикантів. Закон максимуму біогенної енергії. Будь-яка "біологічна" та "біо-косна" система (система за участю живої речовини), що знаходиться у стані "стійкої нерівноваги", тобто динамічної рухомої рівноваги з довкіллям, і еволюційно розвивається, збільшує свій вплив на середовище. Закон максимізації енергії — за суперництва з іншими системами виживає (зберігається) та з них, що найліпше сприяє надходженню енергії і використовує максимальну її кількість найефективніше. 3.2 Вплив техногенезу на якість грунтів прилеглої території підприємства цементного виробництва підприємства „Волинь-цемент”, що знаходиться у Здолбунівському районі На початку третього тисячоліття у мисленні людини і його практичній діяльності відбувається зміна парадигми – економічні пріоритети заміняються на екологічні. Економічний напрям вимагає зростання сільськогосподарської продукції, екологічний спрямований на збереження здатності ґрунту виконувати ті функції, без яких неможливе стабільне існування біосфери і людини. На Всесвітній конференції ООН з навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) відмічалося, що охорона та раціональне використання ґрунтів повинно бути у центрі уваги державної політики, оскільки стан ґрунтів визначає характер діяльності людини та здійснює вирішальний вплив на навколишнє середовище. Відомо, що загальна площа порушених земель по Україні досягає 198 тис.га, що складає 31 % від загальної земельної площі сільгоспугідь. За даними агрохімічної паспортизації за 2003-2007 роки ґрунти району наших досліджень – Здолбунівського району належать до найбільш еродованих в Рівненській області [1]. Одним із деградаційних процесів, в результаті якого грунт втрачає свою родючість, є забруднення важкими металами (ВМ). Близько 90 % ВМ, що потрапляють в навколишнє середовище, акумулюються саме ґрунтовим покривом [2]. Спостерігається поліметалічне забруднення ґрунтів. Головний фактор техногенного забруднення – викиди промислових підприємств. Проте питання особливостей накопичення і перерозподілу ВМ в техногенно забруднених ґрунтах на даний час вивчені недостатньо. Підприємства „Волинь-цемент”, що знаходиться у Здолбунівському районі Рівненської області є одним із найбільших підприємств цементної галузі в Україні. Його проектна потужність становить 2 мільйони 160 тисяч тонн цементу в рік. Підприємство функціонує більше 50-ти років, відноситься до екологічно небезпечних об’єктів обласного значення. За даними державної статистичної звітності протягом 2000-2007 років викиди підприємства зросли із 2194,19 тонн до 4282,30 тонн (рисунок 3.1).