0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Науковий аналіз ідей В.І. Вернадського про ноосферу та перспективи її розвитку (ID:225690)

Тип роботи: контрольна
Дисципліна:Екологія
Сторінок: 18
Рік виконання: 2014
Вартість: 30
Купити цю роботу
Зміст
Зміст Вступ. 1. Коротка характеристика ноосфери. 2. Наука як освіта ноосфери .. 3. Техносфера і ноосфера. 4. Умови становлення та існування ноосфери .. Висновок. Використана література
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Вступ Ноосфера ("мисляча оболонка", сфера розуму) – вища стадія розвитку біосфери. Це сфера взаємодії природи і суспільства, в межах якої розумна людська діяльність стає головним, визначаючим чинником розвитку. Чому виникло поняття "ноосфера"? Воно з'явилося у зв'язку з оцінкою ролі людини в еволюції біосфери. Цінність учення В. І. Вернадського про ноосферу саме в тому, що він виявив геологічну роль життя, живої речовини в планетарних процесах, в створенні і розвитку біосфери і всієї різноманітності живих істот в ній. Серед цих істот він виділив людину як могутню геологічну силу. Ця сила здатна впливати на хід біогеохімічних та інших процесів в охопленому її дією середовищі Землі і навколоземному просторі. Все це середовище вельми істотно змінюється людиною завдяки її праці. Вона здатна перебудувати її згідно своїм уявленням і потребам, змінити фактично ту біосферу, яка складалася в перебігу всієї геологічної історії Землі. Люди не просто розселилися практично по всій поверхні нашої планети, проникли в глибини морів і океанів, піднялися на високі гірські вершини, освоїли атмосферу Землі і зробили перші упевнені кроки в глибини Космосу. Своєю практичною діяльністю, своєю працею вони активно і у все зростаючому ступеню міняють те природне середовище, в якому живуть. Змінюються рослинний і тваринний світ, географічний ландшафт, грунт, склад і стан атмосфери і гідросфери, мікроклімат досить великих зон. Вже зараз вплив людства на природне середовище стає у ряді відносин сумірним з тим, що здійснюється в природі під впливом стихійних, поза людською діяльністю лежачих, силами. Зміни ці таки, великі що певним чином позначаються на існуванні того, що їх породило, — на людях, що створили грандіозну систему суспільного виробництва. Це — слідство невідворотного закону зворотного зв'язку, що явно вступив в дію, має силу скрізь, де є розвиток. Таким чином, соціальне життя людства все тісніше сплітається в єдину мережу взаимозалежностей з тими природними процесами і об'єктами, які утворюють первоначальну основу його буття. Сама ця "першооснова" стає істотно іншою. На неї накладається незгладимий глибокий відбиток людської діяльності, суспільної праці, що озброюється науковою думкою. Вчення про перехід біосфери в ноосферу — вершина творчості В.І. Вернадського. При розробці цього учення він неминуче повинен був використовувати і синтезувати не тільки геологічний і біологічний, але також соціально-історичний матеріал. Сам термін "ноосфера", як і термін "біосфера", не належить В.І. Вернадському, який впродовж всієї своїй невтомній могутній діяльності остерігався засмічувати наукову літературу зайвими словами. Цей термін вперше був використаний в 1926—1927 рр. в статтях П. Тейяра де Шардена і Е. Леруа, написаних після того, як вони прослуховували в Сорбонне в 1922—1923 рр. курс лекцій В. І. Вернадського з проблем геохімії і біогеохімії. Проте у викладі П. Тейяра де Шардена термін "ноосфера" мав сенс містичний. Він вживав його як синонім "царства людського розуму", пройнятого єдиним релігійним світоглядом. У. І. Вернадський почав застосовувати термін "ноосфера" лише з початку 30-х років, причому в істотно іншому, чим його автори, строго матеріалістичному сенсі. У В. І. Вернадського ноосфера — це не відвернуте царство розуму, а історично неминуча стадія розвитку біосфери. Ще в 1926 р. в статті "Думки про сучасне значення історії знань" він писав: "Створена протягом всього геологічного часу, стала в своїй рівновагі біосфера починає все сильніше і глибше мінятися під впливом наукової думки людства". Ось цю-то біосферу Землі, змінену науковою думкою і організованою працею і перетворену для задоволення всіх потреб людства, що чисельно росте, він і назвав згодом ноосферою. Підкреслити це дуже важливо, тому що в довідниках, енциклопедіях і в популярній літературі з'явилося багато невірних визначень цього терміну, абсолютно не відповідних поглядам В. І. Вернадського. Основи учення В. І. Вернадського про ноосферу були закладені ще в 20-х роках. Воно одержало тепер загальне визнання. Суть його полягає в наступному. На ранніх етапах геологічної історії на нашої планеті не було життя. Еволюція земної кори визначалася абіотичними чинниками. З виникненням життя на Землі живі організми стали активно змінювати, перетворювати земну кору. Утворилася нова комплексна геологічна оболонка Землі — біосфера, перероблена життям і заселена живими організмами. Життя (жива речовина), по Вернадському, увійшовши до взаємодії з літосферою, атмосферою і гідросферою, корінним чином перетворила їх, додала їм нові властивості і якості