Зміст
Вступ
1 Аналітичний огляд літератури
1.1 Забруднення атмосфери та його джерела
1.2 Екологічний стан атмосферного повітря України
1.3 Перетворення забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
1.3.1 Розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері
1.3.2 Трансформація забруднень в атмосфері
1.3.2.1 Трансформація сполук вуглецю в атмосфері
1.3.2.2 Трансформація сполук сірки в тропосфері
1.3.2.3 Трансформація сполук азоту в тропосфері
1.4 Вплив забруднення атмосферного повітря
1.4.1 Вплив забруднення атмосферного повітря на стан довкілля
1.4.2 Вплив атмосферного повітря на стан здоров'я населення
1.5 Нормування якості атмосферного повітря
1.6 Огляд методів та методик контролю якості стану атмосферного повітря
1.7 Методи систематизації і обробки спостережень забруднення атмосфери
1.7.1 Індекс забруднення атмосфери
1.7.2 Потенціал забруднення атмосфери
2 Обґрунтування вибраного напрямку дослідження
3 Екологічна оцінка стану атмосферного повітря Черкаської області
3.1 Природно кліматичні умови Черкаської області
3.2 Моніторинг атмосферного повітря Черкащини
3.2.1 Викиди від стаціонарних джерел забруднення
3.2.2 Викиди від пересувних джерел забруднення
3.3 Розрахунки стану атмосферного повітря Черкаської області
3.3.1 Розрахунок комплексного індексу забруднення атмосфери міста Черкаси
3.3.2 Розрахунок природного потенціалу забруднення атмосфери міста Черкаси
3.4 Пропозиції щодо покращення стану атмосферного повітря Черкаського регіону
4 Охорона праці
4.1 Інструкція з техніки безпеки
4.1.1 Аналіз потенційно-шкідливих чинників на робочому місці і їхній вплив на здоров'я працюючого
4.1.2 Заходи щодо забезпечення охорони праці і техніки безпеки в лабораторії
4.1.3 Заходи щодо забезпечення електробезпеки
4.2 Безпека життєдіяльності
4.3 Цивільна оборона
5 Економічні розрахунки
5.1 Техніко – економічне обґрунтування
5.2 Розрахунок витрат на проведення науково-дослідної роботи
5.2.1 Матеріали, комплектуючі вироби, реактиви
5.2.2 Спеціальне обладнання
5.2.3 Основна і додаткова заробітна плата працюючих
5.2.4 Відрахування на соцстрахування
5.2.5 Витрати на наукові та виробничі відрядження
5.2.6 Накладні витрати
5.2.7 Витрати сторонніх організацій
5.3 Кошторис витрат на виконання науково-дослідної роботи
5.4 Екологічні збитки
5.4.1 Витрати від впливу на повітряний басейн
5.4.2 Витрати від впливу забруднення на земельні ресурси без урахування ступеня очищення димових газів від SO
5.4.3 Витрати від впливу на повітряний басейн після очистки
5.4.4 Витрати від впливу забруднення на земельні ресурси
димових газів після очистки
Висновки
Література
Отже, аналізуючи стан атмосферного середовища Черкаської області можна зробити висновок, що його забрудненість завжди коливається в межах, які характеризують стан забруднення як вищий від середнього. На сьогоднішній день в повітрі Черкаської області контролюється 4 основних та 6 специфічних забруднюючих речовин (пил, двоокис сірки, окис вуглецю, двоокис азоту, окис азоту, сірководень, сірковуглець, аміак, формальдегід), а також важкі метали та бенз/а/пірен. Виміряні концентрації цих речовин завжди порівнюються з відповідними середньодобовими і максимальноразовими ГДК, враховується клас небезпеки даної речовини. Таким чином оцінюється ступінь забруднення повітря.
Вплив викидів від стаціонарних та пересувних джерел забруднення Черкащини відносяться приблизно як 1:2. Хоча за своєю кількістю викиди шкідливих речовин стаціонарними та пересувними засобами за останні роки стали меншими, все одно за якістю вони залишаються досить небезпечними. Серед підприємств основними забруднювачами атмосферного повітря області є ВАТ "Азот", Черкаська ТЕЦ, ВАТ "Черкаське хімволокно", Золотоніське управління магістральних газопроводів, КАТП 2328, ВАТ "Ватутинський комбінат вогнетривів", ВАТ "Бентоніт", Тальнівська газокомпресорна станція, Звенигородський сироробний комбінат, Смілянський цукрокомбінат, ВАТ "Пальмирський цукрозавод". На ці підприємства припадає 65% (16,6 тис. тонн) усіх викидів.
Деякі підприємства Черкащини виконують заходи по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які сприяють покращенню екологічного становища в області. В результаті переведення котелень з твердого палива на газ на Іваньківському спиртовому заводі викиди шкідливих речовин скоротились на 414 тонн, на Золотоніському комбінаті хлібопродуктів - на 178 тонн, на Уманському заводі “Мегомметр” на 115 тонн. Перехід на газ підприємств теплових мереж “Смілатеплокомуненерго” дав можливість скоротити викиди шкідливих речовин в атмосферу на 238 тонн, Цибулівського цукрового заводу на 140 тонн, Шполянського цукрового заводу на 86 тонн. На Жашківському цукрозаводі впроваджено обладнання по
пилогазоочисних установках (вентиляція з вапнякового виділення).
На Хлистунівському щебзаводі введена в дію система подавлення пилу, проведена робота по герметизації викидів пилу в сортувальному та дробильному цехах.
Але все одно є тенденція до так званого "недоочишення'' шкідливих викидів, тобто викиди очищуються лише до того рівня, щоб не було перевищення ГДК. Але ж якщо врахувати ефект сумації шкідливих домішок, то загальна ситуація є досить невтішною.
Внаслідок цього, у 2002 році повинна бути продовжена робота по зміцненню правових, організаційних основ та екологічних вимог в галузі охорони атмосферного повітря. Отже, для зменшення забруднення повітря Черкаської області потрібно:
- вдосконалити технології виробництва і спалювання палива;
- ширше застосовувати ті види палива, які виділяють менше сірки, попелу та ін. шкідливих речовин;
- заборонити використання етилованого бензину;
- створювати безвідходні та маловідходні технологічні підприємства;
- переходити па централізоване опалення;
- будувати транспорті підприємства за межами міст;
- займатися озелененням міста і села, створювати захисні зелені смуги вздовж транспортних магістралей;
- на центральних вулицях міст створити “зелену хвилю”;
- суворо дотримуватися правових норм відповідальності за порушення загальноприйнятих правил роботи промислових підприємств.
Магістр