Зразок роботи
Вступ
На сьогодні глобальною екологічною проблемою стала зміна клімату. Це прикра реальність сьогодення . Клімат невпинно змінюється, стає все гарячішим та непередбачуванішим, навідміу від попередніх двох тисячоліть. У випадку продовження продовження сумних тенденцій глобальна температура продовжить зростати та досягне найвищої відмітки.
Не секрет, що основною рушійною силою у змінах клімату є людський фактор. Саме про це було написаному звіті Міжурядової групи експертів ( ІРСС), що був опублікований 02.02.2007.
Зростає населення планети, ростуть потреби у енергії та джерелах її добування. Харчова промисловість набирає обертів, продовжується розвиток автотранспорту, разом з тим невпинно зростає площа сміттєзвалищ, збільшується кількість шкідливих викидів, які потрапляють до атмосфери, поглиблюючи парниковий ефект та шкодять здоровю населення планети.
Протягом багатьох останніх років людство було залежним від різних викопних видів пального. Нафту, вугілля та газ роками використовували для задоволення своїх енергетичних потреб, щоразу поглиблюючи проблему екології – парниковий ефект, та настання глобального потепління.
Поняття. Природа явища
Парнико́вий ефе́кт — це явище в атмосфері нашої планети та інших планет, завдяки якому енергія променів сонця, яка відбивається від поверхні, не може повернутися назад у космос, оскільки затримується молекулами різноманітних газів, що призводить до підвищення температури поверхні. Без ПЕ температура на поверхні Землі за оцінками була б майже на 33° нижчою від теперішньої. Парниковий ефект виражений також на Марсі та на Венері.
Тепло надходить до Землі від Сонця та з надр планети. Сонце має випромінення в основному у видимому діапазоні, а енергія сонячних променів поглинається поверхнею Землі. Рівновага підтримується тим, що Земля втрачає тепло завдяки інфрачервоному випромінюванню з поверхні. Із температурою зростає інтенсивність інфрачервоного випромінювання. Таким чином доки не встановиться баланс між поглинутою й випроміненою енергією поверхня Землі нагрівається .
В атмосфері є молекули, які поглинають інфрачервоні промені та випромінюють їх. Перевипромінювання відбувається з однаковою ймовірністю вгору і вниз. Тобто, частина теплового випромінювання поверхні повертається завдяки цим газам. У такому випадку, для підтримки балансу поверхня планети має нагрітися більше, аби компенсувати затримане теплове випромінювання.
Чим більше в атмосфері «парникових молекул», тим вище піднімається температура.
Більшість молекул в атмосфері Землі не поглинають в інфрачервоній ділянці спектру. Молекули O2 і N2 не мають дипольних моментів через свою симетрію і не взаємодіють із електромагнітним випромінюванням інфрачервоної ділянки спектру. Найбільший внесок у парниковий ефект створюють молекули води, яка має дипольний момент і відповідні коливальні й обертальні моди в інфрачервоній ділянці спектру. Молекули CO2 не мають власного дипольного моменту, але в них можуть збуджуватися нормальні коливання із дипольним моментом, тож вуглекислий газ належить до парникових. Інші парникові гази — озон і метан, яких у атмосфері ще менше, ніж вуглекислого газу, але їхня здатність до поглинання інфрачервоного проміння велика.