Зразок роботи
1.1 Сутність, структура і функції ринку праці
Історично ринок праці з’явився, коли відбулося відділення працівника від землі, з наданням йому юридичної свободи. Проте, ставши юридично вільним, та позбавленим засобів виробництва, він був змушений продавати свою робочу силу. Так виник новий товар, що дав назву новому ринку. Але з приводу назви нового товару і назви нового ринку (а за ними прихована їх сутність) серед науковців виникли розбіжності.
Видатні англійські економісти, класики політичної економії А. Сміт та
Д. Рікардо говорили, що товаром на даному ринку є праця, яка «праця має свою природну і свою ринкову ціну» [17, с.25]. Цієї ж думки дотримуються в наш час представники неокласичного напряму економічної думки.
Видатний німецький економіст, філософ і соціолог К. Маркс у XIX ст. достатньо переконливо показав у роботі «Капітал», що дійсним товаром є не праця, а робоча сила – здатність до праці. Звідси й ринок одні економісти стали називати ринком праці, а інші – ринком робочої сили. У радянській економічній літературі останній термін був загальновизнаним.
1.2 Сутність, види і форми зайнятості та безробіття
Зайнятість є одним з найважливіших процесів, що відбуваються в соціально-економічному розвитку суспільства. Вона тісно пов’язана із задоволенням потреби людини в праці, забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ, надання послуг, що є економічною основою життя суспільства. Зайнятість населення, забезпечуючи людину певними заробітками та тим самим створюючи можливість задоволення її матеріальних і духовних потреб, виконує таку соціальну функцію, як самореалізація особи через суспільно корисну діяльність. Це дає змогу стверджувати, що в широкому розумінні зайнятість населення охоплює сукупність соціально-трудових відносин між людьми щодо забезпечення працездатних робочими місцями, формування, розподілу і перерозподілу робочої сили для її участі у суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення здатності людини до праці.
1.3 Механізм функціонування ринку праці
В сучасних умовах господарювання, коли економічна система не спроможна вирішити ряд економічних і соціальних проблем, створюється механізм функціонування ринку праці з елементами державного та профспілкового втручання. Механізм функціонування ринку праці складається з суб’єктів, об’єктів, цілей, інструментів та засобів впливу [30].
До суб’єктів ринку праці відносять: носіїв, виконавців та виразників господарсько-трудових інтересів.
Носії господарсько-трудових інтересів – це соціальні групи, які відрізняються один від одного за майновим станом, доходами, професіями, галузевими та регіональними інтересами [18].
Виразниками господарсько-трудових інтересів виступають об’єднання носіїв господарсько-трудових інтересів. Серед них відомішими є профспілки,
спілки роботодавців-фермерів, різних торговців, банківських установ і т. ін.
Магістр