0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Ринок праці України: його становлення та роль в економіці (ID:1042739)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Економіка
Сторінок: 62
Рік виконання: 2020
Вартість: 250
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1 РИНОК ПРАЦІ: СУТНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ 6 1.1 Сутність, структура і функції ринку праці 6 1.2 Сутність, види і форми зайнятості та безробіття 9 1.3 Механізм функціонування ринку праці 20 РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ 24 2.1 Аналіз попиту та пропозиції ринку робочої сили в Україні 2016-2018 рр. 24 2.2 Нормативно-правове середовище, що регулює ринок праці України 31 2.3 Аналіз державних програм у сфері ринку праці України 37 РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ 40 3.1 Характеристика основних проблем молодіжного ринку праці в Україні 40 3.2 Шляхи підвищення ефективності державного регулювання молодіжного ринку праці 48 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 53 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 56 ДОДАТКИ 59
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1.1 Сутність, структура і функції ринку праці Історично ринок праці з’явився, коли відбулося відділення працівника від землі, з наданням йому юридичної свободи. Проте, ставши юридично вільним, та позбавленим засобів виробництва, він був змушений продавати свою робочу силу. Так виник новий товар, що дав назву новому ринку. Але з приводу назви нового товару і назви нового ринку (а за ними прихована їх сутність) серед науковців виникли розбіжності. Видатні англійські економісти, класики політичної економії А. Сміт та Д. Рікардо говорили, що товаром на даному ринку є праця, яка «праця має свою природну і свою ринкову ціну» [17, с.25]. Цієї ж думки дотримуються в наш час представники неокласичного напряму економічної думки. Видатний німецький економіст, філософ і соціолог К. Маркс у XIX ст. достатньо переконливо показав у роботі «Капітал», що дійсним товаром є не праця, а робоча сила – здатність до праці. Звідси й ринок одні економісти стали називати ринком праці, а інші – ринком робочої сили. У радянській економічній літературі останній термін був загальновизнаним. 1.2 Сутність, види і форми зайнятості та безробіття Зайнятість є одним з найважливіших процесів, що відбуваються в соціально-економічному розвитку суспільства. Вона тісно пов’язана із задоволенням потреби людини в праці, забезпечує виробництво матеріальних і духовних благ, надання послуг, що є економічною основою життя суспільства. Зайнятість населення, забезпечуючи людину певними заробітками та тим самим створюючи можливість задоволення її матеріальних і духовних потреб, виконує таку соціальну функцію, як самореалізація особи через суспільно корисну діяльність. Це дає змогу стверджувати, що в широкому розумінні зайнятість населення охоплює сукупність соціально-трудових відносин між людьми щодо забезпечення працездатних робочими місцями, формування, розподілу і перерозподілу робочої сили для її участі у суспільно корисній праці та забезпечення розширеного відтворення здатності людини до праці. 1.3 Механізм функціонування ринку праці В сучасних умовах господарювання, коли економічна система не спроможна вирішити ряд економічних і соціальних проблем, створюється механізм функціонування ринку праці з елементами державного та профспілкового втручання. Механізм функціонування ринку праці складається з суб’єктів, об’єктів, цілей, інструментів та засобів впливу [30]. До суб’єктів ринку праці відносять: носіїв, виконавців та виразників господарсько-трудових інтересів. Носії господарсько-трудових інтересів – це соціальні групи, які відрізняються один від одного за майновим станом, доходами, професіями, галузевими та регіональними інтересами [18]. Виразниками господарсько-трудових інтересів виступають об’єднання носіїв господарсько-трудових інтересів. Серед них відомішими є профспілки, спілки роботодавців-фермерів, різних торговців, банківських установ і т. ін.