Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що поняття «управління ефективністю підприємства» є однією з тем, яка ніколи не втратить своєї актуальності, адже саме від ефективності діяльності компанії та правильно проведеного управління залежить її функціонування, розвиток та подальше зростання.
Управління ефективністю підприємства є ключовим фактором успіху в сучасних умовах бізнесу. Швидкі зміни в економічному середовищі, посилення конкуренції, зростання вимог споживачів та регуляторних органів ставлять перед підприємствами великі виклики. Тому, ефективне управління стає необхідністю для забезпечення стабільності та успішності діяльності.
Застосування принципів ефективного управління дозволяє підприємствам досягти оптимальних результатів, ефективно використовувати ресурси, раціонально планувати та контролювати діяльність, а також адаптуватися до змін в економічному середовищі.
Дослідження управління ефективністю підприємства має важливе значення для практики бізнесу. Відомості та рекомендації, отримані в результаті дослідження, можуть бути використані для вдосконалення управлінських процесів, підвищення продуктивності та зниження витрат. Крім того, вони можуть служити основою для розробки нових стратегій та підходів до управління. Таким чином, тема управління ефективністю підприємства є актуальною і важливою, оскільки вона допомагає розкрити принципи та методи управління, які сприяють досягненню успіху та стабільності в сучасних умовах бізнесу.
Управління ефективністю підприємства вимагає від керівництва компанії гнучкості, адаптивності і здатності швидко реагувати на зміни у зовнішньому середовищі. Воно передбачає постійний аналіз і оцінку результатів діяльності, виявлення проблемних ситуацій і розробку ефективних стратегій для їх вирішення.
Одним із ключових аспектів управління ефективністю підприємства є раціональне використання ресурсів. Це означає оптимізацію витрат, ефективне управління запасами, раціональне розподіл робочого часу та забезпечення ефективної комунікації в організації.
Крім того, управління ефективністю підприємства включає в себе розвиток та підтримку персоналу. Компанія повинна забезпечити належні умови праці, надати можливості для професійного росту та розвитку співробітників, а також створити мотивуючу систему оплати праці.
Загалом, управління ефективністю підприємства є складним і багатогранним процесом, який вимагає постійного вдосконалення і адаптації до змін у діловому середовищі. Це важлива складова успіху будь-якої компанії, яка прагне досягти стабільності, конкурентоспроможності і рентабельності.
Теоретичні засади управління організаційною ефективністю лежать в основі багатьох досліджень. Зокрема, серед провідних зарубіжних науковців, які зробили значний внесок у вивчення цієї тематики, можна назвати таких: Пітер Друкер, М. Армстронг, А. Барон, Р. Каплан, С. Хетфілд, Е. Ніл, Е. Холдсворт. Серед українських та російських науковців, які цікавляться питаннями управління організаційною ефективністю, можна назвати Б.М. Смєхов, І.Б. Тадика, В.М. Данюк та Г.Є. Куденко у своїх роботах детально описують процес управління ефективністю діяльності підприємств та розглядають проблеми, що виникають у сучасній економічній ситуації. Однак, на сьогоднішній день не всі деталі управління ефективністю діяльності підприємств є достатньо проаналізованими. Це пов'язано з різноманітністю різних факторів впливу та глибиною кожного елементу, пов'язаного з цією темою.
Метою даного дослідження є вивчення теоретико-методологічних засад управління ефективністю діяльності підприємств та їх розвиток на практиці.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні завдання:
- визначити основні поняття управління ефективністю діяльності підприємств;
- оцінити ефективність діяльності підприємства;
- проаналізувати діяльність компанії «Київстар»;
- надати аналітичну оцінку управлінської ефективності компанії «Київстар»;
- вивчити сучасні інструменти, методи та методології управління ефективністю діяльності підприємства;
- сформулювати заходи та завдання щодо вдосконалення управління ефективністю діяльності компанії «Київстар»;
- розглянути рекомендації щодо вдосконалення та посилення управління організаційною ефективністю в компанії «Київстар».
Об'єктом дослідження є процес управління корпоративною ефективністю на прикладі компанії «Київстар».
Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти управління ефективністю діяльності підприємства.
Методологія дослідження. Дослідження ґрунтується на теоретичних положеннях управління ефективністю діяльності підприємств. Для досягнення поставленої мети в дослідженні були використані такі матеріали, як наукові посібники, підручники, праці вітчизняних та міжнародних експертів, статті, публікації, фінансова звітність, показники діяльності компанії та доступна інформація.
Структура кваліфікаційної роботи складається зі вступу, основної частини трьох розділів, кожен з яких містить стислий виклад інформації, викладеної в основному розділі, основні висновки після детального вивчення теми, список використаних джерел та додаток у вигляді фінансових результатів та фінансової звітності ПрАТ «Київстар». Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і має загальний обсяг 36 сторінок.
РОЗДІЛ І. Теоретичні аспекти підвищення ефективності діяльності підприємства
1.1. Сутність та значення економічної ефективності підприємства
Управління ефективністю - одне з головних завдань, яке ставиться перед менеджерами для досягнення успіху в організації. Питання управління продуктивністю завжди було і буде актуальним не тільки через його теоретичний підхід, але й через його застосування в реальному житті. Вивчення економічної ефективності є не лише темою академічних досліджень, але й питанням, з яким щодня стикаються як великі, досвідчені, так і молоді компанії.
Економічна ефективність – це коли всі товари та фактори виробництва в економіці розподіляються або розподіляються за найціннішими цілями, а відходи виключаються або мінімізуються. Система вважається економічно ефективною, якщо фактори виробництва використовуються на рівні або близькому до їхньої потужності.
Навпаки, система вважається економічно неефективною, якщо наявні фактори не використовуються в повній мірі. Витрачені ресурси та втрати вантажу можуть спричинити економічну неефективність.
Економічна ефективність означає, наскільки ефективно використовуються обмежені ресурси суспільства для виробництва товарів.
Економісти мають кілька способів вимірювання економічної ефективності на основі розподілу ресурсів, витрат або розподілу кінцевих споживчих товарів.
Ефективність виробництва — це ситуація, коли фірми шукають найкращу комбінацію ресурсів, щоб знизити витрати на виробництво.
Ефективність розподілу означає, що економічні ресурси розподіляються таким чином, що забезпечує найвище задоволення споживачів відносно вартості ресурсів.
Ефективність за Парето стосується ситуації, коли неможливо покращити становище однієї людини, не завдаючи шкоди становищу іншої людини.
Вимірювання економічної ефективності часто є суб’єктивним, покладаючись на припущення щодо створеного соціального блага або добробуту та того, наскільки добре воно служить споживачам. У цьому відношенні добробут стосується рівня життя та відносного комфорту, який відчувають люди в економіці. На піку економічної ефективності (коли економіка досягає продуктивної та розподільної ефективності) добробут одного не можна покращити без подальшого зниження добробуту іншого. Ця точка називається ефективністю Парето.
Навіть якщо ефективність Парето досягнута, рівень життя всіх людей в економіці може бути нерівним. Ефективність за Парето не включає питання справедливості чи рівності між тими, хто входить до певної економіки. Натомість фокус зосереджений виключно на досягненні точки оптимальної роботи щодо використання обмежених або дефіцитних ресурсів. У ньому стверджується, що ефективність досягається, коли існує розподіл, у якому ситуацію однієї сторони неможливо покращити, не погіршивши ситуацію іншої сторони.
Багато економістів вважають, що приватизація може зробити деякі державні підприємства більш ефективними, поставивши на них бюджетний тиск і ринкову дисципліну. Це вимагає від адміністраторів цих компаній зменшити свою неефективність шляхом скорочення непродуктивних відділів або скорочення витрат.
Технічна ефективність означає, наскільки ефективно компанія або система максимізує виробництво на основі обмеженої кількості ресурсів. Компанія вважається технічно ефективною, якщо вона не може виробляти більше товарів без збільшення кількості ресурсів, що використовуються у виробництві, таких як робоча сила або сировина. Навпаки, економічна ефективність спрямована на мінімізацію кількості витрат на одиницю. Це може бути схожа ціль на технічну ефективність, але вони не завжди однакові.
Податки часто мають наслідком зниження економічної ефективності через запровадження мертвих втрат. Наприклад, податок з продажу певного товару підвищує ціну, тим самим зменшуючи продажі. Ці втрачені продажі вважаються мертвими втратами, оскільки вони представляють потенційну економічну діяльність, яка не була реалізована через податок з продажу.
Реклама може підвищити економічну ефективність, підтримуючи конкуренцію між різними компаніями на одному ринку. Оскільки підприємства змагаються за споживачів, вони можуть покладатися на рекламу, щоб повідомити покупцям про найкращі пропозиції та продукти. Якщо бізнес успішно залучає більше клієнтів за допомогою реклами, він може скоротити свої витрати завдяки економії на масштабі. Однак реклама може мати й негативні наслідки, наприклад, переконувати споживачів купувати товари за завищеною ціною.
Економічна ефективність означає ефективне використання виробничих ресурсів, таких як сільськогосподарські землі, виробничі потужності, сировина або робоча сила. Економісти мають кілька способів вимірювання економічної ефективності. Розуміння та підвищення ефективності є одним із головних завдань економіки.
Споживачі, так само, прагнуть максимізувати свій добробут, споживаючи комбінації кінцевих споживчих товарів, які забезпечують найвище загальне задоволення їхніх бажань і потреб за найменших витрат для них. Результуючий споживчий попит спрямовує продуктивні (через закони попиту та пропозиції) фірми виробляти правильну кількість споживчих товарів в економіці, що забезпечить найвищу задоволеність споживачів відносно вартості ресурсів. Коли економічні ресурси розподіляються між різними фірмами та галузями (кожна з яких дотримується принципу продуктивної ефективності) таким чином, щоб виробляти потрібну кількість кінцевих споживчих товарів, це називається ефективністю розподілу.
Для оцінки ефективності економічної системи використовують такі показники, що стосуються як виробництва, так і економіки загалом:
• загальний обсяг національного виробництва (валовий національний продукт (ВНП) душу населення;
• галузева структура національної економіки;
• продуктивність праці,
• прибуток,
• рівень та якість життя населення;
• показник конкурентоспроможності економіки.
• рентабельність виробництва,
• рентабельність продукції.
• трудомісткість,
• матеріаломісткість,
• капіталомісткість.
Це пов'язано з тим, що саме поняття "продуктивність" варіюється залежно від явища, процесу або предмета, до якого воно застосовується.
Як зазначалося вище, багато вітчизняних і зарубіжних науковців аналізували поняття продуктивності в різних галузях і секторах. Не варто забувати, що кожна людина по-різному інтерпретує отриману або досліджену інформацію, виходячи з власного досвіду та знань. Тому не існує єдиного визначення поняття "продуктивність". Це пов'язано з тим, що сфери, в яких можна застосувати це визначення, стосуються кожної сфери діяльності, в якій задіяні люди.
Для більш глибокого розуміння трактування поняття "продуктивність" варто звернутися до праць інших науковців та дослідників.
Д. Рікардо [11, с. 21], засновник британської школи політичної економії, у своїй найвідомішій праці «Початки політичної економії та оподаткування» (1817) вперше визначив «ефективність» як «відношення результатів до певних витрат» [7, с. 6;], після чого ефективність стала економічною категорією [7, с. 6;].
Таким чином, можна зробити висновок, що поняття «ефективність» пройшло довгий еволюційний шлях не тільки через свою багатогранність, але й через те, що різні науковці розширювали та уточнювали зміст та сутність цього поняття. Однак досі не існує єдиного підходу до тлумачення, який би охоплював усі аспекти, і все більшого поширення набувають визначення, які об'єднують різні категорії для кращого розуміння та тлумачення цього поняття. Всі існуючі визначення є змістовними і точними, оскільки стосуються безпосередньо людської діяльності, тому категорія «продуктивність», як правило, є соціальною категорією.
У сучасній науковій літературі існує багато визначень економічної ефективності. Незаперечним фактом є висновок К. Г. Перерви: «Успіх кожного підприємства забезпечується підвищенням його економічної ефективності, результативності та продуктивності» [10, с. 139]. Тому необхідно проаналізувати поняття «економічна ефективність підприємств».
Магістр