Зразок роботи
ПОЯСНЮВАЛЬНА (ТЕОРЕТИЧНА) МОДЕЛЬ
Роль сучасної держави в економіці (або в економічному кругообігу) величезна. Держава активно бере участь у регулюванні економічного життя своєї країни. Саме регулювання економіки становить суть державної економічної політики.
Для регулювання господарського життя державою використовуються численні економічні, політичні та юридичні заходи. З їх допомогою держава втручається в економічні процеси, щоб досягти стабільного розвитку та адаптації стосовно мінливих умов сучасної ринкової кон'юнктури.
Держава регулює ринкові процеси, протидіючи монополізму і заохочуючи конкуренцію. Під час криз втручання держави в економіку пом'якшує їх негативні наслідки і прискорює вихід з них. Держава також сама бере участь у таких видах економічної діяльності, які життєво необхідні для всього суспільства в цілому, але через малу прибутковість (а іноді і збитковість) не приваблює приватний капітал. Для зняття соціальної напруженості держава бере участь у процесі перерозподілу доходів, надаючи допомогу малозабезпеченим верствам населення [1].
Активна участь держави в економічному житті обумовлено, як мінімум, трьома причинами.
По-перше, цього вимагає «стрижень» ринкового механізму - конкуренція. Розвиток монополій підриває конкурентну основу ринкової економіки, негативно позначається на вирішенні макроекономічних проблем, веде до зниження ефективності суспільного виробництва. Тому всесиллю монополій повинні бути протиставлені законодавча і антимонополістична діяльність держави. Правовий захист виробників і споживачів є найважливішою її функцією. Насамперед має бути забезпечене право власності. Власник, не впевнений в недоторканності своєї власності, буде побоюватися її відчуження і не зможе використовувати на повну силу творчий і матеріальний потенціал.
По-друге, завжди існували такі види виробництва, які «відкидає» ринковий механізм. Насамперед це виробництво з тривалим терміном окупності капіталу, без яких суспільство не може обійтися, а результати яких не можна порівняти в грошовій формі: фундаментальна наука, підтримання обороноздатності країни, охорона правопорядку, утримання непрацездатних, організація освіти, охорона здоров'я, створення і підтримку функціонування загальноекономічної структури (грошовий обіг, митний контроль).
РОЗДІЛ 3. УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ
Аналізуючи макроекономічні процеси формування української економіки доводиться найперше виділяти проблеми та помилки, з якими Україна зтикається на всьому шляху розвитку. Напрямки їх вирішення завжди викликають чимало диспутів у політиків та суспільства, застосовуються різні варіанти, для яких завжди є спільна складова - лобіювання матеріальних інтересів провладної структури. Суспільству залишається миритися і пристосовуватися до такої економічної системи або висловлювати невдоволення активними виступами.
Формування економіки нашої держави не припиняється і тепер. Тільки зараз він нагадує процес активного розпаду залишків системи. Тож які основні процеси є характерними українській економіці протягом всього шляху розвитку, що можливо подолати, що необхідно переосмислити, а що потребує кардинальної зміни? У цьому контексті побудуємо розділ курсової роботи.
Економіка України завжди мала два принципових недоліки. Вона істотно залежала від імпорту російського газу і орієнтувалася головним чином на експорт металопродукції і міндобрив, виробники яких є найбільшими споживачами блакитного палива.
Внаслідок цього економіка була не тільки вкрай вразливою для впливу зовнішніх факторів, а й ризикувала потрапити в замкнуте коло подвійній залежності від цін на сировину та газ.
Аналітики з макроекономіки вважають, що передумов для виникнення саме такої структури економіки в Україні не було. Після розпаду СРСР в країні не існувало економічної моделі, були окремі підприємства і активи. До цього у влади не дійшли руки. Польща і Туреччина, де влада стимулювала формування певної моделі економіки, пішли далеко вперед. Україна жила за рахунок викачування ресурсів, їх експорту та імпорту споживчих товарів.
Тим часом, констатують експерти, в країні майже вимерли легка промисловість, виробництво побутових приладів. Зараз же 90% споживчих товарів надходять в Україну з-за кордону. Проте, до останнього часу владу це не турбувало. Країна мала дешевий газ, а кон'юнктура зовнішніх ринків була сприятливою. Зараз ситуація радикально змінилася. Криза 2008 року показала, що це тупиковий шлях.