Легка промисловість України (ID:174547)

Група галузей, що забезпечує населення тканинами, одя¬гом, взуттям та іншими предметами споживання, становить легку промисловість. Вона відноситься до обробної промис¬ловості та включає текстильну, взуттєву і швейну галузь. Ця галузь тісно пов'язана з сільським господарством, га¬лузями машинобудування та хімічною промисловістю. Сільське господарство забезпечує легку промисловість ок-ремими видами сировини, машинобудування — обладнан¬ням, хімічна промисловість — хімічними волокнами, барв¬никами. Однією з особливостей розміщення підприємств легкої промисловості є територіальне їх сполучення з важ¬кою індустрією, наприклад металургією, що дозволяє раціо¬нально використовувати трудові ресурси. Легка проми-словість частіше за все є в тому або іншому територіаль¬ному комплексі як додаткова галузь (або галузі), що обслу¬говує, але іноді вона відіграє ще й районотвірну роль [8, с. 324]. Галузь має значні потенційні можливості, проте використовують-ся вони недостатньо через низку невирішених проблем, які стримують ефективний рівень розвитку легкої промисловості. А саме: - заповнення внутрішнього ринку високою часткою ім¬портованих товарів легкої промисловості, що ввозяться за заниженою митною вартістю та контрабандно, створюючи недобросовісну конкуренцію на ринку; - відсутність привабливих умов, щодо залучення інвести¬цій для динамічного розвитку легкої промисловості; - недостатня купівельна спроможність населення; - відносно висока собівартість виробництва вітчизняних товарів легкої промисловості; - недоступність довгострокових пільгових кредитів; - різке скорочення вітчизняної сировинної бази та повна залежність текстильної промисловості від імпортованої си¬ровини; - відсутність рівних умов для великих підприємств і малого бізнесу щодо особливостей оподаткування, звітності і т.ін.; - складність митних процедур для роботи підприємств легкої промисловості на експорт, в тому числі за даваль¬ницькою схемою, так і за умови чистого експорту; - низька заробітна плата працівників галузі, різке зни¬ження притоку молодих кадрів на підприємства; - недостатність бюджетного фінансування науково-дос¬лідних, дослідно—конструкторських робіт на розробку нових технологій.