Зразок роботи
Усі наведені визначення не містять екологічної компоненти ЛВК, тому А. В. Івануса у свої роботі визначив, що ЛВК можна цілком об’єктивно інтерпретувати не просто як економічну (виробничу) систему але перш за все як еколого-економічну систему, яка на певній конкретній території під дією притаманних лише їй специфічних факторів та умов досягає того чи іншого рівня розвитку і має певний потенціал [7].
Дещо по-іншому трактує значення ЛПК В. І. Пила. Він розуміє ЛПК як «виробничо- економічну єдність лісових і обслуговуючих галузей, які забезпечують вирощування, експлуатацію лісу і комплексну переробку деревини, також він відносить сюди виробництво усіх видів обладнання для ЛПК, виробництво фарб, лаків, барвників, добрив тощо» [8]. Тобто включає групу галузей, які безпосередньо не пов’язані із добуванням чи переробкою деревної сировини. Ця думка є досить обґрунтована, оскільки лісопромисловий комплекс включає в себе такі галузі, як: лісозаготівельну, деревообробну, целюлозно-паперову та лісохімічну, які у виробничому процесі перетинаються з іншими галузями народного господарства. Враховуючи сказане, можна побудувати таку структурну схему ЛВК (Додаток А).
З наведеного рисунка можемо побачити процес переходу виготовлення продукції від однієї галузі до іншої.
Лісогосподарська галузь вивчає, веде облік і збереження лісів, посилює їх корисні природні властивості, забезпечує розширене відтворення та поліпшення їхньої якості, підвищення продуктивності, сприяє раціональному використанню земельного лісового фонду, а також безпосередньому і невиснажливому користуванню лісом для забезпечення потреб у деревині та іншій лісовій продукції.
Лісозаготівельна галузь проводить лісосічні роботи (забезпечує заготівлю круглих лісоматеріалів), вивозить і сплавляє деревину та здійснює її первинну обробку. Її продукцією є ділова деревина (використовують у лісопилянні, фанерному, тарному і целюлозному виробництві, у будівництві, гірничодобувній промисловості), дрова (використовують як паливо), а також сировина для лісохімічної промисловості.
До деревообробної галузі належать підприємства, які здійснюють механічну та хіміко-механічну обробку, а також переробку деревини. У складі деревообробної галузі за ступенем обробки деревини виділяють три групи виробництва:
- перша - виробництва, які здійснюють первинну обробку деревини (лісопильне, шпалопильне);
- друга - вторинна обробка деревини (паркетна, фанерне, меблеве, деревостружкових плит, сірників, стандартних будинків і деталей та ін.);
- третя - хіміко-механічна переробка деревини (деревоволокнистих плит, деревних пластиків) [6].
Целюлозно-паперова галузь об’єднує підприємства, які з рослинної сировини виробляють папір, картон та вироби з них, штучне волокно, фібру і напівфабрикати (деревну масу), целюлозу. Всі виробництва є взаємозв’язані, задовольняють різноманітні потреби галузей народного господарства та населення.
Магістр