Зразок роботи
1.1 Сутність національного багатства
Історично і логічно першим показником об'єктивної можливості національного господарства є національне багатство. Національне багатство - найважливіший індикатор накопиченого економічного потенціалу країни, миттєвий макроекономічний показник яким характеризується можливість її економічного розвитку і зростання. Важливою особливістю цього показника як економічній категорії є те, що він виступає одночасно і як результат, і як передумова соціально-економічного розвитку, формує матеріальну і духовну культуру суспільства, а також його вищу цінність – людину [6, c. 112].
Національне багатство характеризує загальний підсумок розвитку країни за всю історію її існування і створюється працею усіх поколінь. Особливість поняття полягає в тому, що воно одночасно є передумовою і результатом розвитку економіки. Національне багатство було одним з перших макроекономічних показників, визначуваних економічною наукою [5, c.215].
У економічній літературі термін «багатство» означає суму визначених
елементів. У цьому сенсі «багатство» є об’єктом вивчення економічною наукою і статистичних досліджень. Багатство – це чиста цінність матеріальних і фінансових активів, що належать країні чи приватній особі у визначений момент часу. Багатство країни, нації, народу, суспільне багатство – ці категорії з’являються із розвитком економічної науки. Представники майже усіх наукових течій досліджували цю категорію у своїх працях [10,c.134].
2.1 Класифікація елементів національного багатства
Правильна класифікація елементів національного багатства є однією з найважливіших проблем при розрахунку показників об'єму, структури і динаміки країни. Відповідно до рекомендацій ООН до складу національного багатства включаються: нефінансові виробничі активи; нефінансові виробничі активи; фінансові активи. Нефінансові невиробничі активи складаються з матеріальних невиробничих активів (земля, корисні копалини, водні ресурси, гідроенергоресурси, флора і фауна, багатства річок, морів і океанів, багатства прибережного шельфу) і з нематеріальних невиробничих активів (ліцензії, патенти, дипломати, торгові марки, гудвіл). Нефінансові виробничі активи включають основний капітал; матеріальні обігові кошти; цінності. Нематеріальні виробничі активи складаються з витрат на геологічні роботи; на розробку засобів програмного забезпечення; з вартості оригіналів художніх і літературних творів. Фінансові активи - це монетарне золото, грошова готівка, валюта, спеціальні права позики , депозити, акції, цінні папери, фінансові документи.
Схематично склад і елементи національного багатства та взаємозв’язок між його елементами можна показати на схемі 1 (Додаток А).
У складі нефінансових активів рекомендується передусім виділяти показники виробничих активів, серед яких провідну роль грає основний капітал як сукупність основних засобів, які багаторазово беруть участь в процесі господарської діяльності людей і термін служби яких перевищує один рік. З нього виділяється матеріальний основний капітал, що складається з житла, інших будівель і споруд; машин і устаткування; вирощуваних тварин і рослин