Вірю в майбутнє твоє, Україно! (ID:226682)

Вступ 3 Вірю в майбутнє твоє, Україно 4 Висновок Список використаної літератури Додатки 24 серпня 1991 року в Україні розпочалася нова епоха. Після довгої боротьби за незалежність, український народ знайшов власну державність. Прагнення до свободи – визначальна цінність українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності. Найвищий вияв свободи поневоленого народу – здобуття незалежності для творення власного майбутнього. Проголошення незалежності 24 серпня 1991 року стало логічним завершенням процесу українського державотворення. Сучасна Українська держава увібрала у себе традиції державництва від Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Великого Князівства Литовського, козацької держави, української державності початку ХХ століття [16]. Процес становлення української республіки в межах своїх нинішніх кордонів розпочався на початку 90-х років з проголошенням незалежності Української держави та початком державотворчої стадії. Сама ж категорія державотворення включає в себе широкий спектр понять та взаємопов’язаних процесів, так зокрема початок становлення такого суб’єкта як держава починається з побудови його внутрішньої структури, яка у випадку становлення держави охоплює визначення органів системи стримання та противаг, їх функціональні обов’язки та юридичну відповідальність, побудову системи права держави з дотримання демократичних принципів законності, гуманності, рівності та справедливості, забезпечення плюралізму політичних ідей та впровадження дієвої системи виконавчих органів центральної влади з метою здійснення ефективного державного управління. Важливо зупинитися на двох важливих аспектах державотворчого процесу, які беруть свій початок із самих витоків побудови держави – це формування органів вищої влади та відповідно характер правотворчості виконавчих органів центральної влади в напрямку здійснення адміністративно-правової діяльності, на чому варто зупинитися більш детально.