0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Демографічна складова соціально-економічного розвитку України (ID:254060)

Тип роботи: магістерська
Дисципліна:Економіка
Сторінок: 92
Рік виконання: 2018
Вартість: 1200
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП……………………………………………………………………………. 6 РОЗДІЛ 1 . ТЕОРЕТИКО- МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ …………..……………………………………..8 1.1.Демографічна складова як об’єкт статистичного вивчення……………….8 1.2.Система показників статистичного вивчення демографічної складової ..20 1.3.Інформаційне забезпечення статистичного вивчення демографічної складової………………………………………………………………………..29 РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНА ОЦІНКА І АНАЛІЗ ПАРАМЕТРІВ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ В КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОГО СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ………………… 37 2.1.Статево-вікова структура населення та її вплив на соціально - економічний розвиток………………………………………………………… 37 2.2.Народжуваність і відтворення як визначальні процеси демографічної складової…………………………………………………………………………43 2.3.Статистичний аналіз параметрів демографічної складової соціально-економічного розвитку на основі кластерного методу……………………..59 РОЗДІЛ 3. МОДЕЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ НА ОСНОВІ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ…………….…..…………71 3.1.Вивчення взаємозв’язків соціально-демографічних показників на основі кореляційного аналізу…………………………………………………………71 3.2.Прогнозування основних демографічних параметрів у соціально-економічному розвитку………………………………………………………...79 ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………87 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Людина є, з одного боку, є активною продуктивною силою, що своєю трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого, вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність. Як бачимо, населення і економіка являють собою певну єдність: людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем суспільного багатства, можна стверджувати, що чисельність населення та кваліфікація його працездатної частини є фактором, який обумовлює можливості економічного розвитку. Зайнята в суспільному виробництві частина населення є найбільш активною продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населення. Таким чином, зміни в чисельності населення позначаються як на споживчому попиті в цілому, так і на його структурі. Населення виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Населення не існує поза економікою, як і економіка не функціонуватиме без населення. При плануванні розвитку і розміщення виробництва та окремих галузей народного господарства практичне значення мають чисельність наявних трудових ресурсів та джерела їх поповнення. Не менш важливим є їх якісна характеристика: рівень освіти, професійно-кваліфікаційна підготовка, фізичний стан та ін. Для функціонування різних галузей народного господарства потрібні трудові ресурси лише певної якості, в тому числі і певної статі. Існує цілий ряд галузей, де більш доцільним є використання праці чоловіків, а в інших -- переважно жінок. Споживання як важлива форма людської життєдіяльності також має різноманітний вплив на структуру, функціонування і розміщення всіх галузей народного господарства. Основні характеристики відтворення населення впливають в першу чергу на розміщення і рівень розвитку тих галузей, які виробляють продукцію щоденного попиту, і насамперед продукти. харчування. Потреби людей обумовлюють і розвиток галузей соціальної інфраструктури та сфери послуг. Усі види людської діяльності -- виробництво, споживання матеріальних благ та послуг, відтворення нових поколінь є, з одного боку, явищами соціального життя, що пов'язані з розвитком народного господарства, а з другого, -- це є процеси власне життєдіяльності людей. Тому таким складним, взаємообумовленим і нерозривним є зв'язок між населенням і розвитком територіальної організації народного господарства. Лише на цій основі можлива побудова соціально спрямованої ринкової економіки в суспільстві, де людина є творцем матеріальних і духовних благ. Метою розвитку економіки має бути забезпечення фізичного, духовного та інтелектуального розвитку нинішніх поколінь та кількісного і якісного відтворення прийдешніх [ 6 ]. Статево-вікова структура населення характеризує населення в розрізі всіх його чинників і форм. На статево-віковий склад населення впливають як демографічні, так і соціально-економічні чинники. Зміни в житті суспільства є головною причиною зміни демографічних режимів, які опосередковано зумовлюють склад населення. Крім цього, статево-вікова структура населення еволюціонує внаслідок дії законів народонаселення. В даний час в Україні проходить регресивний тип відтворення. Тут наприкінці ХХ століття завершився демографічний перехід і сформувалася регресивна структура населення (питома вага дітей становить близько 15,5%, а прабатьків – 22,9%).