Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОЕРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ВИЗНАЧЕННЯ УМОВ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Поняття конкурентоспроможності підприємства у сучасних умовах
Кожне підприємство, яке утворюється, розвивається і функціонує на ринку для виробництва товарів або надання послуг, прагне домогтися основної мети - максимізації прибутку. При цьому дана мета може бути досягнута при дотриманні певних параметрів: забезпечення кадрового складу, облік виробничих потужностей, маркетингове вивчення ринку, розвиток системи управлінського апарату, знання економічних характеристик підприємства і т. Д. Одним з факторів, що впливають на збільшення прибутку, на нашу думку , є визначення конкурентоспроможності самого підприємства на ринку в порівнянні з іншими організаціями, які виробляють аналогічні або схожі товари, товари-замінники.
В умовах розвитку ринкових відносин поняття «конкурентоспроможність підприємства» виходить на перший план. Даний показник є одним з важливих індикаторів зростання і розвитку будь-якого підприємства в умовах ринкової системи і розвитку вітчизняного виробництва. Проте конкурентоспроможність підприємства як наукова категорія ще мало вивчена. Причиною даного факту є постійна мінливість умов існування як самого ринку, так і підприємств на ньому. Множинні екзогенні та ендогенні характеристики, що знаходяться в динаміці, постійно впливають на конкурентоспроможність підприємства. Питаннями вивчення конкурентоспроможності підприємства, а також оцінки конкурентоспроможності займалися такі вчені, як Є.П. Голубкова, А.Н. Печенкина, А.С. Глухова, П.С. Зав'ялова, Г.Л. Багиева, Т.А. Блашенкова, М.О. Єрмолова, А. П. Градов, В.С. Єфремов, Т.М. Каретникова, І.К. Максимова, Н.С. Яшин, Т. Коно, Г. Мінтсберг, М. Портер, Ф. Котлер, Р.Т. Паскаль, Т. Петерс, Н. Петс і ін. [1, с. 231].
Виділяють кілька видів конкурентоспроможності:
1) товарний;
2) мікрорівень;
3) мезорівень;
4) макрорівень.
Більш детально характеристики видів конкурентоспроможності представлені в табл. [2, с. 90-92].
Перш ніж почати розглядати сутність і складові конкурентоспроможності підприємства, необхідно визначитися з дефініцією даного терміну. Проаналізуємо визначення «конкурентоспроможність підприємства», дане поруч авторів. Г.Л. Азоев, П.С. Зав'ялов, Л.Ш. Лозовський трактують конкурентоспроможність як здатність фірми, компанії конкурувати на ринках з виробниками і продавцями аналогічних товарів шляхом забезпечення більш високої якості, доступних цін, створення зручності для покупців, споживачів. Е.С. Русак, Є.І. Сапёлкіна пишуть: «Конкурентоспроможність підприємства - це здатність створювати і використовувати стратегічні фактори успіху, вигідно відрізняють підприємство від конкурентів і дають певні ринкові переваги продукції, що випускається» [3, с. 70]. Н.Л. Зайцев: «Конкурентоспроможність підприємства - здатність підприємства зберігати стійке положення на ринку товарів, послуг тощо» [4, c. 46].
О. Калдибаев, А. Темірбаев: «Конкурентоспроможність підприємства - це економічні, технічні, організаційні можливості підприємства і його перевага перед конкурентами. Можливості підприємства витримати конкуренцію: наприклад, знижувати витрати виробництва, підвищувати якість продукції, стійко займати певну частку ренти і отримувати високі доходи »[5, c. 44-48]. І.В. Сергєєв, І.І. Веретенникова: «Під конкурентоспроможністю підприємства розуміється здатність підприємства виробляти конкурентоспроможну продукцію за рахунок його вміння ефективно використовувати наявні ресурси» [6, c. 172-176]. Всі автори розглядають конкурентоспроможність підприємства як відносну категорію, тобто кожне підприємство з тих чи інших характеристик зіставляється з конкурентами [7].
Такий методологічний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства є досить поширеним і досить зручним з точки зору як логічного сприйняття, так і математичного опису. Разом з тим він не відображає всієї глибини категорії «конкурентоспроможність підприємства» і має ряд істотних недоліків:
вибір в якості бази порівняння одного або декількох конкурентів дозволяє ранжувати конкурентні позиції аналізованих підприємств, але звужує можливість узагальненої об'єктивної оцінки галузевої кон'юнктури;
основний акцент робиться на зіставленні показників конкурентів, в той час як поза увагою залишається проблема сучасної адаптації підприємства до мінливих умов середовища;
відсутня системність оцінки конкурентоспроможності: і локальні, і інтегральні параметри роботи підприємства зіставляються без урахування складних внутрішньосистемних зв'язків та динаміки зміни;
у визначенні даються або розглядаються лише кілька параметрів, за допомогою яких буде досягатися конкурентоспроможність.
Спостерігається відсутність системності показників для досягнення конкурентоспроможності;
як правило, для поняття «конкурентоспроможність» враховується поточний період часу, що виключає стратегічний розвиток підприємства;
конкурентоспроможність враховується тільки при виробництві товару як кінцевого об'єкта і не враховується після виробничого обслуговування.
У визначеннях практично відсутня вказівка на надання послуг підприємством. Практично всі вищенаведені визначення розглядають категорію «конкурентоспроможність підприємства» як величину постійну, але вона, як і безліч інших економічних категорій, не є такою: в певний період часу підприємство може бути конкурентоспроможним, а в наступний період (при зміненій кон'юнктурі ринку і змінилася зовнішнього середовища ) - не конкурентоспроможним.
Магістр