Роль антимонопольного законодавства в Украіні (ID:254376)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ АНТИМОНОПОЛЬНА ПОЛІТИКИ І КОНКУРЕНТНА ЕКОНОМІКА 1.1. Сутність антимонопольної політики держави В економіці України ще не створено ефективного конку¬рентного середовища. Залишаються не ефективними та мало дієвими механізми державного регулювання природних моно¬полій, не відповідають економічним розрахункам ціни і тари¬фи на їх послуги, структура витрат виробництва. Не створено сучасної держаної системи регулювання діяльності суб’єктів природних монополій на транспорті та в галузі зв’язку. Дер¬жава та її антимонопольні органи не забезпечують дотримання вимог законодавства в процесах роздержавлення власності та приватизації, а також економічної концентрації суб’єктів госпо¬дарювання. Найбільш монополізованими залишаються ринки платних послуг, які здійснює держава. Стосовно того, чим є у цьому зв’язку ефективність виробни¬цтва, захист інтересів дрібного і середнього бізнесу, захист інте¬ресів споживачів, то, на нашу думку, зазначені категорії більш правильно розглядати не як мету, а як завдання конкурентного за¬конодавства. Думка про взаємозв’язок між дотриманням інтере¬сів суспільства і досягненням найкращого результату суб’єктом господарювання за умови використання механізму конкуренції не раз висловлювалася в науковій юридичній та економічній лі¬тературі та є загальновідомою [3, с. 39]. Розуміння завдань конкурентного законодавства необхідне для того, щоб у ході його розроблення не намагатися зосере¬дитись на досягненні того або іншого результату, наприклад, кращого задоволення потреб споживачів або досягнення ефективності виробництва. Подібні недоречності можуть призвести до негативних результатів. Прагнення до розвитку, підтримки та збереження конкуренції є тим результатом, якого необхідно досягнути. Таким чином, правильне розуміння безпосередніх завдань конкурентного законодавства допускає його досить широке визначення, не концентруючись лише на обмежувальних нормах. До цього законодавства входять не лише нормативні акти, що містять обмежувальні норми, а й насамперед акти стимулю- вальної спрямованості, що є вирішальним для формування системи конкурентного законодавства та системи проконкурентного регулювання. Антимонопольна (конкурентна) політика держави є ключовим елементом підвищення конкурентоспроможності національних компаній у всіх сферах економіки. Саме умови взаємодії господарюючих суб’єктів та їх відносні розміри у сучасній ринковій